Рус / Укр
Вхід
Середні ціни нафтопродуктів на 21.02.2022, опт :  A-95 — 42500 грн;  ДП — 37 190 грн;  Авто газ — 27 800 грн.    Роздрібні ціни 21.02.2022: A-95 — 34.49 грн;  ДП — 34.19 грнАвто газ — 18.79 грн.   

Воднева логістика в Україні та світі

Ірина Новікова, генеральний директор логістичної компанії GEFCO Україна з 2019 року

Водень сьогодні називають майбутнім енергетики. Екологічно чистий, доступний та широко розповсюджений у природі – що може бути краще для сучасного порядку денного щодо збереження довкілля? Йому пророкують успіх в усьому світі та шанси замінити не тільки традиційне викопне паливо, а й стати надійною опорою альтернативним джерелам, енергії сонця, вітру тощо, передає Інтерфакс-Україна.

Водень

Розвиток водневої економіки не омине державні інституції, бізнес та приватні господарства. Однією з тих галузей, яка вже сьогодні випробовує на собі цю світову тенденцію, є логістика. Трансформація охоплює інфраструктуру, транспорт та значним чином впливає на прийняття рішень компаніями у сфері останні кілька років. 

Бекграунд: водневий ринок в Україні та світі

Воднева стратегія – важлива частина Європейського зеленого курсу щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Наразі багато країн, серед яких світові лідери, наприклад, Німеччина та Франція, презентують власні національні водневі стратегії у межах загальноєвропейської концепції. У ЄС створюють механізми генерації водню через альтернативні джерела енергії або навіть з медичних відходів, масок, як це роблять у Великій Британії.

У процесі трансформації світова спільнота приділяє Україні значну увагу як, вірогідно, майбутньому водневому хабу Європи. У рамках ініціативи ЄС “Зелений водень для Європейського Зеленого Курсу 2×40 ГВт”.  Зазначено, що 40 ГВт потужностей виробництва має бути зосереджено в ЄС і 40 ГВт в інших країнах, зокрема, в Україні та в Північній Африці.

Проте наша держава знаходиться тільки на підготовчому етапі та поки не готова до масштабного впровадження водневої енергетики. Так, наприкінці 2021 року “Українська воднева рада” спільно з Інститутом відновлюваної енергетики НАН розробили та презентували проєкт Водневої стратегії України, який передбачає 3 поступових етапи.

Як воднева трансформація впливає на логістику?

 Логістика є однією з тих сфер, яка найбільше піддається впливу водневої трансформації. Для галузі це означає оновлення транспортного парку за допомогою екологічно чистих вантажівок, суден, потягів, які працюють на новому паливі. Розбудову інфраструктури, яка забезпечить перевізників усім необхідним, наприклад, заправними станціями.

Також, звісно, на водень можна поглянути з іншого боку – транспортування та відкриття нового широкого ринку перевезень. Адже логістика можлива не лише трубопроводами, а й за допомогою морського та сухопутного транспорту, в менших об’ємах у спеціальних контейнерах.

Логістична воднева інфраструктура: заправні станції

За 2021 рік у світі створили 142 водневі заправні станції. Основна їх кількість зосереджена на території Азії. Зокрема, лідером є Японія, де всього наразі побудовано 159. І не дарма, адже країна є однією з передових у розвитку водневих технологій. Активну участь в цьому беруть компанії Toshiba, Kawasaki та інші. В Європі ініціативу виявляють Daimler Truck AG та французька компанія Total Energies, які уклали угоду про створення водневої інфраструктури для вантажівок на території Європи: закупівлю водню, забезпечення логістики постачання новітнього палива, відкриття заправних станцій, розробку та випуск водневих вантажівок тощо. Проєкт є ефективним саме завдяки об’єднанню зусиль у виробництві транспортних одиниць та створенні відповідної інфраструктури для них, адже перше без другого просто не функціонуватиме й навпаки. Total Energies планує збудувати до 2030 року близько 150 водневих станцій для заправки в країнах Європи. А Daimler Truck до 2025 року – розпочати постачання водневих автомобілів.

Водневий транспорт: детальніше

Ще з 2020 року на теренах Європи розпочалися тестування водневих вантажівок, що є дуже важливим для збереження клімату. Адже автомобільний транспорт наразі залишається одним з основних джерел забруднення у світі. Проте за прогнозами різних компаній, зокрема, Daimler Trucks для повномасштабного впровадження водневих вантажівок потрібно ще кілька років. Поки що мова йде лише про тестові запуски, як, наприклад, це зробила Норвезька оптово-торговельна компанія ASKO, яка впровадила перевезення харчових продуктів автомобілями Scania на новітньому паливі. Водночас компанії-розробники готують нові моделі вантажівок, вдосконалюють їх технічні характеристики, стійкість до погодних умов, витривалість у перевезенні різноманітних габаритних вантажів. Тільки після їх доведення до належного рівня якості можна буде говорити про масштабне впровадження цього виду транспорту.

У світі також проєктують судна на водневому паливі, зокрема, в Італії та Японії, де обіцяють розробити технологію двигуна до 2025 року.

Те саме можна зазначити й про водневий повітряний транспорт. Його вже розглядають як важливий елемент у досягненні декарбонізації авіації до 2050 року. Про це на початку 2022 зазначила Міжнародна рада з екологічно чистого транспортування у своїй доповіді з аналізом перспектив літаків, що працюють на водневому паливі.

Водневе майбутнє логістики

На підставі даних Світового банку наразі транспорт генерує 25% загальної кількості парникових газів. Саме тому для уникнення подальшої кліматичної кризи зеро-карбон-фронт у транспорті вже започатковано й створено світову стратегію скорочення викидів CO2 до 2050 року. Заборона та повне заміщення ДВС автомобілів – це лише один напрямок. Наступні – судноплавство та авіація, які планують за допомогою стягнень вуглецевого збору із перевізників стимулювати перехід на використання «зелених технологій» у відповідних галузях. Наприклад, з 2027-го Рада Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) стягуватиме плату за CO2 з авіаперевізників, якщо обсяг їх викидів перевищуватиме показники 2019 року. А з 2023 року планується стягувати вуглецевий збір із морських перевізників – 2 дол. з кожної тонни спожитого мазуту на підставі звернення Міжнародної палати судноплавства (ICS) до Міжнародної морської організації (IMO) – структури ООН, яка є глобальним регулятором судноплавства.

На фоні глобальної стратегії Україна не може стояти осторонь від загальних світових трендів, тому український уряд планує та частково вже впровадив рішення для подальшої декарбонізації транспорту в Україні. Один з рішучих кроків – це заміна громадського транспорту електричним до 2030 року. Також у Мінінфраструктури хочуть законодавчо заборонити ввезення нових та старих автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння: з 2027 року – ввезення та реєстрацію вживаних авто з дизельним ДВЗ, а з 2030 року — бензинових та нових дизельних автомобілів. Оскільки пряму альтернативу ДВЗ транспорту становлять лише електро та водневі двигуни, то ці кроки однозначно стануть поштовхом для подальшого розвитку відповідної логістики. На перший погляд, обидва концепти зеленої логістики будуть лише доповнювати один одного: електро – на коротких відстанях, а водневий транспорт – на більших.

Щодо створення відповідних інфраструктур в Україні, то це – лише питання часу. Уже в другому півріччі 2022 року планується будівництво та введення в експлуатацію першої в нашій державі водневої АЗС за даними Енергетичної асоціації «Українська воднева рада». Оскільки технологія вироблення водневого палива не є надскладною, а потребує лише струму для електролізу, то АЗС будуть самі генерувати паливо надалі. Це спростить швидке будівництво сітки водневих станцій в залежності від потреб ринку. Зрозуміло, що основним питанням поступового запровадження зелених технологій, а саме перехід на використання автотранспорту з водневим ресурсом стануть інвестиції в переоснащення парків, насамперед вантажних автомобілів. Інструмент стимулювання вибору інвестицій на користь зеленої логістики є, це податок на викиди CO2, який з часом зростатиме до середньоєвропейського рівня 60-80 євро/тонну і прискорить тренд переходу на чисті від викидів технології.

Світові логістичні провайдери вже будують свої довгострокові стратегії по скороченню викидів, розроблюють програми та шляхи їх досягнення. Наприклад, однією з глобальних цілей компанії GEFCO є скорочення викидів, що генерується в процесі транспортної діяльності з 2021 по 2030 рік на 30%, до рівня 29 г CO2/тонн.км в переважній більшості завдяки використанню різних видів екологічного палива у порівнянні з дизелем, серед яких скраплений газ, водень, біодизель та електрика. Інфраструктура майданчиків для зберігання готових авто з 2021 року вже повністю адаптована для логістичних операцій поки що з електромобілями, а надалі поряд з поширенням водневої логістики будуть розглянуті й інші інвестиційні проєкти для оснащення заправними станціями.

Наразі урядам, компаніям та кожній людині у світі важливо рухатися в темпі змін технологій і крокувати в ногу з часом.

Кількість приватних СЕС в Україні стрімко зростає: відомості з Закарпаття

Найбільш актуальним є встановлення сонячних електростанцій у південних регіонах та Закарпатті. В Україні, починаючи з 2014 року у приватних домогосподарствах встановили майже 45 тисяч сонячних електростанцій (СЕС), з яких 15 тисяч – у 2021 році, повідомляє Екополітика.

Приватні СЕС

Лише на Закарпатті загальна потужність встановлених СЕС у 2021 році перевищує 108,9 мВт, повідомляє Інвестгазета. 

Таку статистику наводить Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, що свідчить про інтерес українців до технологій із використанням ВДЕ, яка збільшується з кожним роком.

Встановлюючи сонячні електростанції у своїх домогосподарствах, сім’ї насамперед планують власну енергонезалежність.

 Найбільш актуальним є встановлення сонячних електростанцій у тих регіонах, де велика кількість сонячних днів, а саме у південних регіонах та Закарпатті, яке традиційно називають «сонячним». У регіоні тривале літо, яке продовжилося майже на два тижні за останні десятиріччя за даними Гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.

У регіоні відбувається справжній бум у встановленні сонячних електростанцій. 

Закарпатська область на другому місці в Україні за кількістю встановлених сонячних електростанцій – 3744 (на першому місці Дніпропетровщина).

Протягом 2021 року на Закарпатті обсяг реалізованої електроенергії за «зеленим» тарифом від роботи СЕС на домогосподарствах становив 98,7 млн кВт⋅год. 

 Малі СЕС переважно встановлюють у Берегівському, Мукачівському та Хустському районах Закарпаття, а також у місті Ужгороді та околицях. Таке розміщення обумовлене раціональністю та кліматичними умовами.

У приватних домогосподарствах електроенергію, вироблену за допомогою СЕС, використовують для власного споживання, а різницю – для продажу за «зеленим» тарифом, який встановлює НКРЕКП.

Власники зазначають, що такі електростанції вигідні, особливо, якщо рік багатий на сонячні дні.  

“Окупність, генерація та, відповідно, вигода залежать від багатьох факторів, починаючи від року введення в експлуатацію СЕС, обладнання, особливостей конструкції електростанції, нахилу до сонця, й закінчуючи кліматичними умовами (кількістю сонячних днів) у місці будівництва електростанції тощо. Усі ці чинники вкрай важливі”,  – зазначено в матеріалі.

 Так, 30-кіловатна СЕС на будинку  у Берегівському районі упродовж минулого року згенерувала понад 29 тисяч кВт⋅год. Власне споживання становило майже 4 тисячі кВт⋅год, а за «зеленим» тарифом родина продала 25,6 тисяч кВт⋅год. Її «чистий» заробіток після сплати податків за рік сягнув 123 тисяч гривень. Певна річ, улітку генерація була кращою (наприклад, 4188 кВт⋅год у червні), узимку навіть не перекривала споживання (у грудні виробіток становив 390 кВт⋅год, споживання – майже 600). Але загалом, як кажуть на Закарпатті, за результатами року домогосподарство «вийшло в плюс» по коштах.

СЕС також вигідно встановлювати для електроопалення. 

“Отже, встановлення приватних сонячних електростанцій – це не тільки можливість заощадити на оплаті за спожиту електрику, а й заробити на виробництві екологічно чистої відновлювальної енергії”, – зазначили в матеріалі.

Мешканець Берегівського району встановив СЕС з максимальною наразі дозволеною потужністю і в холодну пору року споживає в місяць 3-4 тисячі кВт⋅год. Його електростанція згенерувала за рік понад 32,6 тисяч кВт⋅год, спожив він 23,5 тисячі, різниця за «зеленим» тарифом дала дохід родині на суму 81 тисяча гривень. І це вже «на руки».      

«Укренерго» не буде зводити СНЕ через зміну законодавства – голова правління

Укренерго», найімовірніше, відмовиться від намірів будувати системи накопичення енергії (СНЕ), оскільки актуальність цього з ухваленням профільного закону втратилася. Це зазначив голова правління компанії Володимир Кудрицький у коментарі журналістам, передає Інтерфакс-Україна.

СНЕ

Із прийняттям закону про СНЕ створюються умови для бізнесу щодо розвитку цього ринку, натомість для «Укренерго» визначено обмежені можливості для участі в цьому. Для нас немає сенсу будувати системи накопичення. Тепер бізнес, безперечно, активізується в цьому напрямі,

– пояснив Кудрицький.

За його словами, «Укренерго», заявляючи про певні плани щодо будівництва СНЕ, вказувало, що за умовами сертифікації компанія як оператор системи передачі не може володіти СНЕ, у результаті їх необхідно було передавати третім особам. У свою чергу передавати третім особам майно, яке перебуває в управлінні чи господарюванні «Укренерго», заборонено законодавством, повідомляє Бізнес Цензор.

За прогнозами голови «Укренерго», найближчим часом на ринку може з’явитися близько 400 МВт СНЕ – проект 200 МВт реалізує ПАТ «Укргідроенерго», решта – приватний бізнес.

Як повідомлялося, 15 лютого Верховна Рада ухвалила закон про розвиток установок збереження енергії (законопроект №5436-д щодо внесення змін до законодавства щодо систем накопичення енергії).

Закон встановлює правову базу для розвитку систем накопичення енергії, які, на пропозицію енергокомітету Ради, тепер будуть називатися установками збереження енергії. Згідно з ухваленим законопроєктом, встановлення збереження енергії – це електроустановка, де відбувається збереження енергії, а її оператор є учасником ринку. Оператором установки, зі свого боку, може бути фізична або юридична особа, за винятком гідроакумулюючих станцій, що провадить діяльність зі збереження енергії з метою її продажу та/або надання допоміжних послуг та послуг балансування.

Міністерство енергетики після ухвалення закону відзначило на своєму сайті, що це забезпечить використання систем накопичення енергії, збалансує роботу енергосистеми, сприятиме синхронізації української енергосистеми з ENTSO-Е, а також підвищить стабільність електропостачання для споживачів.

Серед переваг закону Міненерго відзначило впровадження для установок збереження енергії пільгових умов на оплату тарифу на передачу та диспетчеризацію, що визначаються їхньою оплатою за різницю між відібраною та виданою в мережу е/е. Водночас ПАТ «Укргідроенерго» розкритикувало закон щодо виключення ним ГАЕС з визначення оператора установок збереження енергії, вказавши, що ГАЕС, не отримуючи всіх переваг оператора, будуть інвестиційно неконкурентними з іншими видами

В Україні стартує термомодернізація будівель за кошти Світового банку

В Україні стартує реалізація спільного з Європейським інвестиційним банком проєкту «Енергоефективність громадських будівель в Україні», що дозволить термомодернізувати 1000 громадських будівель: дитячі садки, школи, заклади охорони здоров’я, а також об’єкти соціального, адміністративного та культурного призначення, повідомляє Україна Електро.

Енергоефективність

Проект узгодили за підсумками зустрічі міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова з регіональним директором Світового банку у справах країн Східної Європи Арупом Банерджі. «Світовий банк є нашим надійним партнером. Це підтверджено спільними проєктами останніх років, які спрямовані на розвиток міської інфраструктури. Сьогодні ми обговорюємо старт нового проєкту — 300 мільйонів доларів будуть виділені на проведення енергоефективних заходів в Україні. Завдяки цьому міста зможуть отримати більше ресурсів на термомодернізацію шкіл, садочків, систем теплопостачання, а також забезпечення вуличного освітлення. Проєкт стане потужним внеском у енергетичну стабільність нашої держави», – зазначив Чернишов.

Наразі відбулось значне підсилення команди проєкту «Енергоефективність громадських будівель в Україні». Немає сумнівів, що з допомогою команди Технічної підтримки, створеної за сприяння Європейського інвестиційного банку, ми всі разом зможемо суттєво збільшити шанси на успіх цього амбітного Проєкту – якісну термомодернізацію 1000 громадських будівель,

– підкреслив керівник експертної групи енергоефективності житлових будівель Директорату енергоефективності Мінрегіону Олександр Бойкул.

Технічну допомогу у цьому питанні  буде надавати міжнародна компанія у сфері консалтингу NTU. Міжнародна компанія, що була обрана консультантом з технічної допомоги, забезпечить підтримку малих і середніх міст у співпраці з «Угодою мерів» та технічних проєктів для кількох малих міст, що відповідають умовам.
Технічна допомога у розмірі 5 млн євро профінансована багатостороннім донорським фондом Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P) та Інвестиційною платформою сусідства ЄС (NIP).

Раніше Верховна Рада також ратифікувала угоду з ЄІБ щодо кредиту у 300 млн євро на комплексну термомодернізацію громадських будівель.

Зазначимо,  що Мінрегіон реалізує низку проєктів з енергоефективності у громадах. Завдяки участі в програмі термомодернізації багатоповерхових будинків «Енергодім», ОСББ можуть відшкодувати витрати на модернізацію багатоповерхівок на всіх етапах реалізації енергоефективних заходів.

Також у листопаді минулого року в межах реалізації проєкту «Енергоефективність у громадах» підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України, німецьким державним банком «Кредитна установа для відбудови» (KfW), Житомирською та Запорізькою міськими радами. Документ передбачає фінансування у сумі 25,5 млн євро у формі кредиту та 1 млн євро у формі гранту. Завдяки програмі буде проведено комплексну термомодернізацію у 80 школах та дитячих садках у Житомирі та Запоріжжі.

Німеччина хоче повністю замістити газ воднем

В Німеччині підрахували, що від газу країна буде залежати ще 13 років, а потім його замінить воднева енергетика. Про це повідомив міністр економіки ФРН Роберт Хабек.

Воднева енергетика

Природний газ уряд Німеччини розглядає виключно як перехідну технологію. А від атомної та вугільної енергетики країна планує відмовитися вже в кінці 2022 р, відзначив Хабек.

Раніше стало відомо, що Німеччина закрила три АЕС та планує відмовитися від вугільної генерації до 2030 року.

Наступним етапом енергопереходу буде початок імпорту водню, який поступово замінить природний газ в виробництві енергії.

Також міністр економіки Німеччини відзначив важливість диверсифікації енергоносіїв. Щоб та залежність країни від російського газу, яка є зараз,  в майбутньому не повторилася з воднем.

Звичайно, Росія була би бажаним партнером для поставок нам водню та енергії з відновлювальних джерел, але не єдиною країною,

— наголосив Хабек.

На думку міністра водень можна буде імпортувати з Північної Африки та арабських країн. Як повідомлялося, Німеччині потрібно 240 млрд євро для того, щоб досягти вуглецевої нейтральності до 2045 р.

Раніше стало відомо, що швейцарські науковці навчилися виробляти водень з бананових шкірок, використовуючи технологію піролізу та ксенонову лампу.

Енерго Пульс повідомляв, що Німеччина хоче надати Україні кредит для розвитку водневої енергетики та надавати фінансову допомогу в цій сфері.

Світовий банк надасть Україні $300 млн на енергоефективність

Світовий банк (СБ) має намір надати Україні $300 млн кредит у рамках нового проекту з підвищення енергоефективності міст, підготовка до реалізації проекту триватиме до кінця весни 2022 року, повідомив Мінрегіон на сайті, передає Інтерфакс-Україна.

Світовий банк

Сьогодні ми обговорюємо старт нового проєкту — $300 млн буде виділено на проведення енергоефективних заходів в Україні. Завдяки цьому міста зможуть отримати більше ресурсів на термомодернізацію шкіл, садочків, систем теплопостачання, а також забезпечення вуличного освітлення,

— заявив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов на зустрічі з регіональним директором СБ у справах країн Східної Європи Арупом Банерджі.

За словами Банерджі, розвиток енергоефективності є критично важливим для досягнення енергетичної незалежності України.

Переконаний, це допоможе українським містам знизити рівень залежності від паливно-енергетичних ресурсів та зробить внесок в амбітні цілі України щодо протидії зміні клімату,

— наголосив він.

Згідно з інформацією на сайті СБ на 31 січня, планована дата його розгляду радою директорів – 16 травня цього року.

Позичальником за цим проектом буде Укрексімбанк (Київ). Передбачається також, що Clean Technology Fund додатково виділить $12 млн, що дасть змогу хеджувати валютні ризики позичальників.

Крім того, в проекті заплановано технічну допомогу.

У повідомленні Мінрегіону уточнюється, що до кінця 2021 року спільні проекти Мінрегіону і СБ сприяли скороченню споживання природного газу більше ніж на 27 млн куб.м, викидів CO2 – більше ніж на 45 тис. тонн на рік.

Норвезька Emergy відклала будівництво ВЕС в Україні вартістю 1 млрд євро

Норвезька компанія Emergy ( екс-NBT AS) відклала будівництво вітропарку Зофія у Запорізькій області, який має стати одним із найбільших у Європі. Про це йдеться у повідомленні компанії, пише НВ.

ВЕС Emergy

Вітрова електростанція поділена на три етапи: Зофія 1 на 40 МВт, Зофія 2 на 300 МВт та Зофія 3 на 450 МВт. Спочатку компанія Emergy планувала побудувати етапи Зофія 1 та Зофія 2 загальною потужністю 340 МВт за зеленим тарифом. Проте компанія переглянула свої плани та відстрочила будівництво об’єкта.

На плани Emergy вплинули три основні фактори:

  • постійні питання з одержанням оплати від ДП Гарантований покупець;
  • труднощі із залученням масштабних прямих іноземних інвестицій на український ринок відновлюваної енергетики ( частково через геополітичну ситуацію з Росією);
  • короткий проміжок часу, що залишився для будівництва та введення в експлуатацію ВЕС ( Усі проекти відновлюваної енергії мають бути побудовані до кінця 2022 року).

У компанії заявили, що розпочала будівництво певної інфраструктури проекту і перед відновленням будівництва в Emergy аналізує альтернативні можливості реалізації електроенергії. Зокрема Emergy вивчає можливості підписання двосторонніх договорів про закупівлю електроенергії з великими споживачами.

Повідомляється, що після будівництва ЗЕС Зофія залучить понад 1 млрд євро прямих іноземних інвестицій в Україну.

Нагадаємо, що у жовтні 2019 року норвезька NBT AS та китайська China Electric Power Equipment підписали два контракти на будівництво вітроелектростанцій. ( ВЕС) Зофія II та Зофія III у Запорізькій області.

Також NBT спільно з французькою енергетичною компанією Total-Eren реалізовувала два проекти в Україні — вітропарк Зофія потужністю 450 МВт на території Якимівського району Запорізької області та вітряну електростанцію Сиваш потужністю 250 МВт у Херсонській області ( Вздовж озера Сиваш). У NBT повідомляли в інтерв’ю НВ Бізнес, що загальна сума інвестицій у проект Зофія становитиме 1 млрд євро, у Сиваш – близько 380 млн євро.

Віце-президент із корпоративних фінансів норвезької NBT Торстен Йенсен заявляв у коментарі НВ, що у разі зміни зеленого тарифу заднім числом проектам компанії в Україні загрожує дефолт.

Україна цікава країна для інвестицій в декарбонізацію – екс-голова «Нафтогазу»

Колишній голова НАК Нафтогаз України Андрій Коболєв після звільнення з посади керівника компанії зайнявся бізнесом у сфері декарбонізованої енергії. Про це він розповів в інтерв’ю Forbes Україна.

Декарбонізація

Про сам бізнес поки що можу розповісти лише загалом. Ми говоримо про декарбонізовану енергію. На початку січня у США з’явилася компанія, яка залучатиме інвестиції для таких проєктів в Україні. Їхня головна мета — зменшення викидів СО2, 

— заявив колишній керівник держкомпанії.

За словами Коболєва, Україна є надзвичайно цікавою країною для інвестицій у зниження викидів СО2, повідомляє НВ.

Ми в топсписку у світі з точки зору ефективності інвестиції у зниження викидів СО2. На цьому і побудована моя бізнес-ідея, 

— заявив колишній керівник Нафтогазу.


Водночас озвучувати суми інвестицій та конкретні проєкти Коболєв відмовився. Також він додав, що не повернувся б працювати до держкомпанії.

Якби мені запропонували очолити Нафтогаз без конкурсу, відмовився б, 

— заявив колишній голова НАК.

Нагадаємо, що 28 квітня 2021 року Кабінет Міністрів звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління Нафтогазу. Натомість на цю посаду призначено в.о. голови Міненерго Юрій Вітренко, який раніше був виконавчим директором Нафтогазу. Згідно з розпорядженням уряду, Вітренка призначено головою правління держкомпанії на рік. Коболєв заявив, що дізнався про своє звільнення з новин та заяву про відставку не подавав.


У Нафтогазі його звільнення та тимчасове усунення наглядової ради компанії назвали поверненням до ручного управління держкомпаніями.

Днем раніше Коболєв і правління Нафтогазу презентували звіт за минулий рік. Консолідований чистий збиток групи у 2020 році становив 19 млрд грн. Представляючи звіт, Коболєв заявив, що компанія » відштовхнулася від дна і почала генерувати прибуток». За його словами, за підсумками першого кварталу 2021 року «Нафтогаз» буде прибутковим.

Коболєв очолював Нафтогаз із березня 2014 року. У березні минулого року Кабмін підтримав пропозицію наглядової ради Нафтогазу продовжити повноваження Коболєва на чотири роки — до 22 березня 2024 року.

Юрій Вітренко також прийшов до Нафтогазу у 2014 році. У компанії він обіймав посаду виконавчого директора і опікувався арбітражними розглядами з Газпромом, що успішно закінчилися для України. Влітку 2020 Вітренко пішов з Нафтогазу, оскільки його посаду в компанії скоротили. Тоді ж він заявив, що вважає Коболєва неефективним керівником.

Потужність ВЕС в Україні в 2022 році може збільшитися на 1 ГВт

Це зазначив голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. «Ті компанії, які встигли домовитися з виробниками на постачання вітротурбін, планують до кінця 2022 року завершити свої проекти. Таким чином, вітроенергетика України збільшиться приблизно на 1 ГВт нових потужностей», – сказав він у коментарі Енергореформі.



ВЕС України

Серед майбутніх проєктів, які можуть повністю або частково реалізуватися цього року, Конеченков назвав проєкт будівництва Тилігульської ВЕС компанії ДТЕК ВДЕ (перша черга – 126 МВт, загальна потужність проєкта 500МВт), ВЕС «Каланчак» 300МВт компанії Vindkraft (перша черга 100 МВт), Південно-Української ВЕС (загальна потужність 300МВт, власник Хіро Азія Інвестмент Лімітед,Гонконґ), другої черги Дністровської ВЕС 60МВт (загальна потужність 100 МВт) компанії Елементум Енерджі.


При цьому він зазначив, що на Південно-Українській ВЕС вперше в Україні будуть використані вітротурбіни найбільшого китайського виробника «Goldwind».

Крім цього, він також вказав на будівництво двох нових ВЕС на заході України у Львівській області: Сколівської ВЕС загальною потужністю 60МВт компанії «Атлас Глобал Енерджі», що належить до групи компаній Eksim Holding, та  Орівської ВЕС (Сколівської) загальною потужністю 54,6МВт, яку у гірській місцевості будує компанія «Еко Оптіма».  

У цілому, за даними голови правління асоціації, ще у 2019 році вітроенергетичні компанії отримали позитивні висновки в рамках проведення оцінки впливу на довкілля і дозвіл на будівництво для проєктів загальною потужністю приблизно  6,5ГВт

Враховуючи всі політичні та економічні ризики, в тому числі несплату за «зеленим» тарифом, звичайно, всі ці проєкти не будуть реалізовані до кінця 2022 року (спливає термін надання зеленого тарифу – ЕР). Але все одно позитивна тенденція із розвитку вітроенергетики зберігається,

– зазначив Конеченков.

Відносно перспектив розвитку вітрогенерації без «зеленого» тарифу, голова правління УВЕА висловив переконання, що проєкти будівництва ВЕС мають багато передумов для цього.

У будь-якому разі ті проєкти, які отримали дозвіл на будівництво, мають технічні умови на підключення, в їх розробку вкладені достатньо великі гроші, і вони будуть далі впроваджуватися без «зеленого» тарифу, на ринкових умовах, як в рамках корпоративних PPA (прямих договорів зі споживачами – ЕР), так і інших механізмів стимулювання,
– прогнозує він.

На його думку, у такому випадку тариф буде менший за «зелений», але враховуючи ціну на природний газ та вугілля, вітроенергетика продовжуватиме займати  досить економічно привабливі позиції.

Вітроенергетика має багато переваг. По-перше, 1МВт ВЕС генерує більше електроенергії, ніж аналогічні електростанції на інших видах ВДЕ, а інколи й на викопних джерелах енергії. По-друге, привабливий  «зелений» тариф. По-третє, позитивний інвестиційний прогноз, адже якщо інвестор і заходить у вітровий сектор, то з довготривалою перспективою,

– пояснив Конеченков.

Очільник УВЕА також переконаний, що Україна має великі перспективи у розвитку офшорної вітроенергетики на Чорному морі.

УВЕА разом з юридичною фірмою Asters та Українською водневою радою, за підтримки Інституту відновлюваної енергетики, розробили Білу книгу, у якій досліджуються перспективи розвитку офшорної енергетики та “зеленого” водню в Україні. Ця публікація стала першим кроком на шляху до започаткування ринку офшорної вітроенергетики в Україні, яка заклала підґрунтя для сьогоднішньої співпраці з Міністерством енергетики України, Дансько-Українським енергетичним партнерством та міжнародними профільними асоціаціями,

– сказав Конеченков.

За його словами, наразі УВЕА активно співпрацює з Турецькою асоціацією з офшорної вітроенергетики в питанні залучення колег з Болгарії, Румунії, Грузії, Норвегії до нещодавно створеної Федерації з розвитку офшорної вітроенергетики в Чорноморському регіоні.

За інформацією УВЕА, Міненерго також активно співпрацює зі Світовим банком у питанні розроблення техніко-економічного обґрунтування та проведення вимірювання вітрового потенціалу в регіоні.

Також голова правління УВЕА зазначив, що за сприяння асоціації, до Національного плану з відновлюваних джерел енергії до 2030 року було включене положення про перспективи розвитку офшорної вітроенергетики, що також вважається позитивним сигналом для створення нового ринку.

Він додав, що відповідно до даних Світового банку, технічний потенціал офшорної енергетики в Чорному морі для України оцінюється в  250 ГВт. Даний показник був підтверджений також Інститутом з відновлюваної енергетики, який розрахував відповідний потенціал з урахуванням мілководдя України.

Що буде далі, залежатиме від активності Міненерго, фінансування з боку Світового банку і від швидкості розробки Дорожньої карти з офшорної вітроенергетики,

– пояснив Конеченков, додавши, що за його інформацією, НАК «Нафтогаз» планував біля своїх платформ побудувати перші офшорні ВЕС і від цієї ідеї не відмовився.

За словами глави УВЕА, у випадку з офшорною вітроенергетикою, мова не йде про продаж електроенергії на материкову частину України, а передбачає, зокрема, створення певного інтерконектора між європейськими країнами Чорноморського регіону для обміну електроенергією між ними, а також використання цієї електроенергії для виробництва «зеленого» водню.



Важливі деталі:

  • У 2021 році в Україні встановлено 731 МВт потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), які отримали «зелений» тариф (Feed-in tariff).
  • За даними Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сукупна встановлена потужність ВДЕ-об’єктів в Україні станом на кінець 2021 року досягла 8451 МВт.
  • При цьому минулого року найбільше потужностей додалося у вітроенергетиці: було введено в експлуатацію 359 МВт вітроелектростанцій (ВЕС) – у 2,5 рази вище за показник 2020 року (144 МВт) та в 1,2 рази вище за показник введених в експлуатацію сонячних електростанцій СЕС), які традиційно лідирують у галузі (286 МВт).
  • Таким чином, на кінець 2021 року загальна потужність ВЕС становить 1673 МВт, промислових СЕС – 6226,9 МВт.

Німеччина планує надати Україні кредит для розвитку водневої енергетики

Німеччина підготувала для України кредит для розвитку проектів у сфері водневої енергетики та планує надавати подальшу фінансову допомогу у цій сфері, повідомляє Бізнес Цензор.

Воднева енергетика

Про це повідомила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок на прес-конференції з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, передає Інтерфакс-Україна.

Ми інвестуємо, як ЄС, багато проектів в Україні. Тому востаннє я дала чітко зрозуміти, що стосується водню, – ми разом із німецьким бізнесом будемо здійснювати проєкти. Тому ми підготували з фінансовий кредит і плануємо подальшу фінансову допомогу в цій сфері, оскільки ми як партнер стоїмо на боці України,

– сказала Бербок.

У свою чергу Кулеба зазначив, що Україна та Німеччина домовилися про конкретні подальші кроки у цій сфері.

Усі ми знаємо тему «Північного потоку-2», але не ним єдиним живуть наші країни. У нас є серйозне майбутнє, яке ми хочемо побудувати навколо відновлюваних джерел енергії. У зв’язку з цим особливу увагу ми приділили проєктам у сфері водневої енергетики, які повинні в ідеалі поєднати наші економіки та бути взаємовигідними для наших держав. Ми домовилися про конкретні подальші кроки у цій сфері, – наголосив глава МЗС України.

Як повідомлялося, у грудні 2021 року Єврокомісія внесла пакет законопроєктів щодо створення ринку водню. Раніше повідомлялося, що «Нафтогаз України» та Оператор газосховищ України — «Укртрансгаз» — приєдналися до ініціативи «H2EU+Store», що передбачає виробництво «зеленого водню» з відновлювальних джерел енергії на заході України з можливостю зберігання в українських газосховищах, з його подальшим експортом газопроводами до ЄС, закачуванням до підземних сховищ Австрії та реалізацією споживачам Центральної Європи. 

Обратный звонок