Рус / Укр
Вхід
Середні ціни нафтопродуктів на 21.02.2022, опт :  A-95 — 42500 грн;  ДП — 37 190 грн;  Авто газ — 27 800 грн.    Роздрібні ціни 21.02.2022: A-95 — 34.49 грн;  ДП — 34.19 грнАвто газ — 18.79 грн.   

НКРЕКП розслідує можливу змову компаній на енергоринку

Національна комісія з регулювання енергоринку та комунальних послуг (НКРЕКП) розпочала розслідування порушень законодавства щодо функціонування ринку електроенергії по відношенню до семи компаній. Про це повідомляє пресс-служба регулятора.

НКРЕКП

НКРЕКП підозрює Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського, групу компаній Ріната Ахметова – Д.Трейдтнг, ДТЕК Дніпроенерго, ДТЕК Західенерго та ДТЕК Східенерго, – а також Південь Енерго Збут та Енергоатом у можливих узгоджених діях на енергоринку, повідомляє LIGA Бізнес.

Дії згаданих учасників на ринку електричної енергії з купівлі/продажу електроенергії спричинили зниження ціни на ринку «на добу наперед» (РДН), перетікання обсягів з РДН на внутрішньодобовий ринок (ВДР), зменшення ціни заявок на продаж іншими учасниками ринку електричної енергії, витіснення виробників електричної енергії та держкомпанії «Гарантований покупець» з РДН.

Негативні явища на ринку електричної енергії тривали у першій декаді лютого 2022 року, зокрема, відбувалося перетікання обсягів електроенергії з РДН на ВДР та значне коливання цін, і в цей період поведінка зазначених учасників ринку електричної енергії не змінилася.

Таким чином, це вказує на можливі маніпулювання на ринку електричної енергії з боку зазначених компаній та на ознаки можливого узгодження між ними дій на цьому ринку, йдеться у заяві НКРЕКП.

  • 11 лютого НКРЕКП звинуватила компанії групи ДТЕК Ріната Ахметова, Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського та Енергоатом у змові, яка призвела до обвалу цін на електроенергію на «ринку на добу вперед2 у лютому».
  • 22 лютого Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк подав у відставку. Йому знайшли заміну.

Поліція буде охороняти енергетичну інфраструктуру під час роботи в ізольованому режимі

На період роботи енергосистеми України в ізольованому режимі понад 100 об’єктів енергетичної інфраструктури беруться під охорону, передає Енергореформа. Про це заявляють у Національній поліції України.


Енергетична інфраструктура

«Ми зараз звертаємо увагу на об’єкти інфраструктури. З сьогоднішнього дня ми перевіряємо об’єкти, у тому числі енергетичної інфраструктури. Понад 100 об’єктів енергетичної інфраструктури братимемо під охорону. Частину вже взято під охорону», – сказав заступник глави Нацполіції Олександр Фацевич на брифінгу 23 лютого у Києві.

Він пояснив, що це пов’язано з тим, що із середи-четверга Україна буде експериментально відключена від електропостачання Білорусі та РФ.


«Нацполіція буде готова (реагувати) у разі якихось диверсійних чи інших атак на ці об’єкти, тому що Україна буде ізольована від енергозабезпечення інших держав», – додав він.

За словами Фацевича, охорону цих об’єктів забезпечуватимуть понад 600 поліцейських.



«Поки це буде тимчасово, на період відключення, далі вже прийматимемо рішення і братимемо під постійну охорону такі об’єкти відповідними підрозділами поліції охорони», – додав заступник голови Нацполіції.

Важлива деталь:

  • «Укренерго» офіційно повідомило про роботу Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України в ізольованому від енергосистем Росії, Білорусі та мережі ENTSO-E режимі 24-26 лютого 2022 року.

ДТЕК не планує зменшувати інвестиції через загрозу війни

Компанія ДТЕК продовжує працювати в рамках своєї стратегії і не змінює плани з інвестицій в розвиток української енергосистеми попри загрозу війни. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву виконавчого директора ДТЕК Дмитра Сахарука.

ДТЕК

«Група ДТЕК не змінює своїх планів розвитку, інвестицій та трансформації. Ми продовжуємо працювати відповідно до раніше затверджених короткострокових та довгострокових стратегій. Група ДТЕК також нікуди не переїжджає та не переносить бізнес за кордон. Ми знаходимося у своїй рідній країні на рідній землі. Ми продовжуємо тут працювати», — заявив Дмитро Захарук.

Топ-менеджмент Групи перебуває в Україні і працює разом із співробітниками, запевнив Сахарук.

Нагадаємо, капітальні інвестиції групи ДТЕК за 2021 зросли більше ніж удвічі, у порівнянні з попереднім роком, — до 23,4 млрд грн.

В 2021 році групою було сплачено 31,9 млрд грн податків, з яких 28 млрд грн — до центрального бюджету та 3,9 млрд грн — до місцевих бюджетів.

Воднева логістика в Україні та світі

Ірина Новікова, генеральний директор логістичної компанії GEFCO Україна з 2019 року

Водень сьогодні називають майбутнім енергетики. Екологічно чистий, доступний та широко розповсюджений у природі – що може бути краще для сучасного порядку денного щодо збереження довкілля? Йому пророкують успіх в усьому світі та шанси замінити не тільки традиційне викопне паливо, а й стати надійною опорою альтернативним джерелам, енергії сонця, вітру тощо, передає Інтерфакс-Україна.

Водень

Розвиток водневої економіки не омине державні інституції, бізнес та приватні господарства. Однією з тих галузей, яка вже сьогодні випробовує на собі цю світову тенденцію, є логістика. Трансформація охоплює інфраструктуру, транспорт та значним чином впливає на прийняття рішень компаніями у сфері останні кілька років. 

Бекграунд: водневий ринок в Україні та світі

Воднева стратегія – важлива частина Європейського зеленого курсу щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Наразі багато країн, серед яких світові лідери, наприклад, Німеччина та Франція, презентують власні національні водневі стратегії у межах загальноєвропейської концепції. У ЄС створюють механізми генерації водню через альтернативні джерела енергії або навіть з медичних відходів, масок, як це роблять у Великій Британії.

У процесі трансформації світова спільнота приділяє Україні значну увагу як, вірогідно, майбутньому водневому хабу Європи. У рамках ініціативи ЄС “Зелений водень для Європейського Зеленого Курсу 2×40 ГВт”.  Зазначено, що 40 ГВт потужностей виробництва має бути зосереджено в ЄС і 40 ГВт в інших країнах, зокрема, в Україні та в Північній Африці.

Проте наша держава знаходиться тільки на підготовчому етапі та поки не готова до масштабного впровадження водневої енергетики. Так, наприкінці 2021 року “Українська воднева рада” спільно з Інститутом відновлюваної енергетики НАН розробили та презентували проєкт Водневої стратегії України, який передбачає 3 поступових етапи.

Як воднева трансформація впливає на логістику?

 Логістика є однією з тих сфер, яка найбільше піддається впливу водневої трансформації. Для галузі це означає оновлення транспортного парку за допомогою екологічно чистих вантажівок, суден, потягів, які працюють на новому паливі. Розбудову інфраструктури, яка забезпечить перевізників усім необхідним, наприклад, заправними станціями.

Також, звісно, на водень можна поглянути з іншого боку – транспортування та відкриття нового широкого ринку перевезень. Адже логістика можлива не лише трубопроводами, а й за допомогою морського та сухопутного транспорту, в менших об’ємах у спеціальних контейнерах.

Логістична воднева інфраструктура: заправні станції

За 2021 рік у світі створили 142 водневі заправні станції. Основна їх кількість зосереджена на території Азії. Зокрема, лідером є Японія, де всього наразі побудовано 159. І не дарма, адже країна є однією з передових у розвитку водневих технологій. Активну участь в цьому беруть компанії Toshiba, Kawasaki та інші. В Європі ініціативу виявляють Daimler Truck AG та французька компанія Total Energies, які уклали угоду про створення водневої інфраструктури для вантажівок на території Європи: закупівлю водню, забезпечення логістики постачання новітнього палива, відкриття заправних станцій, розробку та випуск водневих вантажівок тощо. Проєкт є ефективним саме завдяки об’єднанню зусиль у виробництві транспортних одиниць та створенні відповідної інфраструктури для них, адже перше без другого просто не функціонуватиме й навпаки. Total Energies планує збудувати до 2030 року близько 150 водневих станцій для заправки в країнах Європи. А Daimler Truck до 2025 року – розпочати постачання водневих автомобілів.

Водневий транспорт: детальніше

Ще з 2020 року на теренах Європи розпочалися тестування водневих вантажівок, що є дуже важливим для збереження клімату. Адже автомобільний транспорт наразі залишається одним з основних джерел забруднення у світі. Проте за прогнозами різних компаній, зокрема, Daimler Trucks для повномасштабного впровадження водневих вантажівок потрібно ще кілька років. Поки що мова йде лише про тестові запуски, як, наприклад, це зробила Норвезька оптово-торговельна компанія ASKO, яка впровадила перевезення харчових продуктів автомобілями Scania на новітньому паливі. Водночас компанії-розробники готують нові моделі вантажівок, вдосконалюють їх технічні характеристики, стійкість до погодних умов, витривалість у перевезенні різноманітних габаритних вантажів. Тільки після їх доведення до належного рівня якості можна буде говорити про масштабне впровадження цього виду транспорту.

У світі також проєктують судна на водневому паливі, зокрема, в Італії та Японії, де обіцяють розробити технологію двигуна до 2025 року.

Те саме можна зазначити й про водневий повітряний транспорт. Його вже розглядають як важливий елемент у досягненні декарбонізації авіації до 2050 року. Про це на початку 2022 зазначила Міжнародна рада з екологічно чистого транспортування у своїй доповіді з аналізом перспектив літаків, що працюють на водневому паливі.

Водневе майбутнє логістики

На підставі даних Світового банку наразі транспорт генерує 25% загальної кількості парникових газів. Саме тому для уникнення подальшої кліматичної кризи зеро-карбон-фронт у транспорті вже започатковано й створено світову стратегію скорочення викидів CO2 до 2050 року. Заборона та повне заміщення ДВС автомобілів – це лише один напрямок. Наступні – судноплавство та авіація, які планують за допомогою стягнень вуглецевого збору із перевізників стимулювати перехід на використання «зелених технологій» у відповідних галузях. Наприклад, з 2027-го Рада Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) стягуватиме плату за CO2 з авіаперевізників, якщо обсяг їх викидів перевищуватиме показники 2019 року. А з 2023 року планується стягувати вуглецевий збір із морських перевізників – 2 дол. з кожної тонни спожитого мазуту на підставі звернення Міжнародної палати судноплавства (ICS) до Міжнародної морської організації (IMO) – структури ООН, яка є глобальним регулятором судноплавства.

На фоні глобальної стратегії Україна не може стояти осторонь від загальних світових трендів, тому український уряд планує та частково вже впровадив рішення для подальшої декарбонізації транспорту в Україні. Один з рішучих кроків – це заміна громадського транспорту електричним до 2030 року. Також у Мінінфраструктури хочуть законодавчо заборонити ввезення нових та старих автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння: з 2027 року – ввезення та реєстрацію вживаних авто з дизельним ДВЗ, а з 2030 року — бензинових та нових дизельних автомобілів. Оскільки пряму альтернативу ДВЗ транспорту становлять лише електро та водневі двигуни, то ці кроки однозначно стануть поштовхом для подальшого розвитку відповідної логістики. На перший погляд, обидва концепти зеленої логістики будуть лише доповнювати один одного: електро – на коротких відстанях, а водневий транспорт – на більших.

Щодо створення відповідних інфраструктур в Україні, то це – лише питання часу. Уже в другому півріччі 2022 року планується будівництво та введення в експлуатацію першої в нашій державі водневої АЗС за даними Енергетичної асоціації «Українська воднева рада». Оскільки технологія вироблення водневого палива не є надскладною, а потребує лише струму для електролізу, то АЗС будуть самі генерувати паливо надалі. Це спростить швидке будівництво сітки водневих станцій в залежності від потреб ринку. Зрозуміло, що основним питанням поступового запровадження зелених технологій, а саме перехід на використання автотранспорту з водневим ресурсом стануть інвестиції в переоснащення парків, насамперед вантажних автомобілів. Інструмент стимулювання вибору інвестицій на користь зеленої логістики є, це податок на викиди CO2, який з часом зростатиме до середньоєвропейського рівня 60-80 євро/тонну і прискорить тренд переходу на чисті від викидів технології.

Світові логістичні провайдери вже будують свої довгострокові стратегії по скороченню викидів, розроблюють програми та шляхи їх досягнення. Наприклад, однією з глобальних цілей компанії GEFCO є скорочення викидів, що генерується в процесі транспортної діяльності з 2021 по 2030 рік на 30%, до рівня 29 г CO2/тонн.км в переважній більшості завдяки використанню різних видів екологічного палива у порівнянні з дизелем, серед яких скраплений газ, водень, біодизель та електрика. Інфраструктура майданчиків для зберігання готових авто з 2021 року вже повністю адаптована для логістичних операцій поки що з електромобілями, а надалі поряд з поширенням водневої логістики будуть розглянуті й інші інвестиційні проєкти для оснащення заправними станціями.

Наразі урядам, компаніям та кожній людині у світі важливо рухатися в темпі змін технологій і крокувати в ногу з часом.

Фінляндія планує переглядати проект будівництва АЕС з «Росатомом» через агресію Росії

Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін заявила, що виступає за проведення нового аналізу безпеки проєкту «Росатому» щодо будівництва атомної електростанції у фінському місті Пюхайокі. Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Yle.fi.

АЕС в Фінляндії

Міністр економіки Міка Лінтіла раніше заявила, що міністерство оборони Фінляндії має намір провести нову оцінку безпеки підприємства в Пюхайокі.

Проєкт частково належить російським компаніям і досі не отримав дозвіл на будівництво.

Марін наголосила, що Росія відкрито порушує мінські домовленості.

«Ми закликаємо Росію скасувати своє визнання (так званих «ЛДНР». — Ред.), припинити військові дії та вивести свої війська з України, а також відновити дискусії в рамках Нормандського формату та ОБСЄ», — сказала прем’єрка.

Вона також повідомила, що Фінляндія планує посилити підтримку України фінансовими та іншими засобами. 

Кількість приватних СЕС в Україні стрімко зростає: відомості з Закарпаття

Найбільш актуальним є встановлення сонячних електростанцій у південних регіонах та Закарпатті. В Україні, починаючи з 2014 року у приватних домогосподарствах встановили майже 45 тисяч сонячних електростанцій (СЕС), з яких 15 тисяч – у 2021 році, повідомляє Екополітика.

Приватні СЕС

Лише на Закарпатті загальна потужність встановлених СЕС у 2021 році перевищує 108,9 мВт, повідомляє Інвестгазета. 

Таку статистику наводить Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, що свідчить про інтерес українців до технологій із використанням ВДЕ, яка збільшується з кожним роком.

Встановлюючи сонячні електростанції у своїх домогосподарствах, сім’ї насамперед планують власну енергонезалежність.

 Найбільш актуальним є встановлення сонячних електростанцій у тих регіонах, де велика кількість сонячних днів, а саме у південних регіонах та Закарпатті, яке традиційно називають «сонячним». У регіоні тривале літо, яке продовжилося майже на два тижні за останні десятиріччя за даними Гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.

У регіоні відбувається справжній бум у встановленні сонячних електростанцій. 

Закарпатська область на другому місці в Україні за кількістю встановлених сонячних електростанцій – 3744 (на першому місці Дніпропетровщина).

Протягом 2021 року на Закарпатті обсяг реалізованої електроенергії за «зеленим» тарифом від роботи СЕС на домогосподарствах становив 98,7 млн кВт⋅год. 

 Малі СЕС переважно встановлюють у Берегівському, Мукачівському та Хустському районах Закарпаття, а також у місті Ужгороді та околицях. Таке розміщення обумовлене раціональністю та кліматичними умовами.

У приватних домогосподарствах електроенергію, вироблену за допомогою СЕС, використовують для власного споживання, а різницю – для продажу за «зеленим» тарифом, який встановлює НКРЕКП.

Власники зазначають, що такі електростанції вигідні, особливо, якщо рік багатий на сонячні дні.  

“Окупність, генерація та, відповідно, вигода залежать від багатьох факторів, починаючи від року введення в експлуатацію СЕС, обладнання, особливостей конструкції електростанції, нахилу до сонця, й закінчуючи кліматичними умовами (кількістю сонячних днів) у місці будівництва електростанції тощо. Усі ці чинники вкрай важливі”,  – зазначено в матеріалі.

 Так, 30-кіловатна СЕС на будинку  у Берегівському районі упродовж минулого року згенерувала понад 29 тисяч кВт⋅год. Власне споживання становило майже 4 тисячі кВт⋅год, а за «зеленим» тарифом родина продала 25,6 тисяч кВт⋅год. Її «чистий» заробіток після сплати податків за рік сягнув 123 тисяч гривень. Певна річ, улітку генерація була кращою (наприклад, 4188 кВт⋅год у червні), узимку навіть не перекривала споживання (у грудні виробіток становив 390 кВт⋅год, споживання – майже 600). Але загалом, як кажуть на Закарпатті, за результатами року домогосподарство «вийшло в плюс» по коштах.

СЕС також вигідно встановлювати для електроопалення. 

“Отже, встановлення приватних сонячних електростанцій – це не тільки можливість заощадити на оплаті за спожиту електрику, а й заробити на виробництві екологічно чистої відновлювальної енергії”, – зазначили в матеріалі.

Мешканець Берегівського району встановив СЕС з максимальною наразі дозволеною потужністю і в холодну пору року споживає в місяць 3-4 тисячі кВт⋅год. Його електростанція згенерувала за рік понад 32,6 тисяч кВт⋅год, спожив він 23,5 тисячі, різниця за «зеленим» тарифом дала дохід родині на суму 81 тисяча гривень. І це вже «на руки».      

Китай витратить на будівництво вугільних шахт 4 млрд дол

Китай активно розвиває вугільну галузь. Цьому сприяє глобальна енергетична криза та захмарні ціни на енергоносії. На сьогодні узгоджено 3 проекти з добування вугілля загальною вартістю близько 4 млрд дол.

Шахта

Державна комісія національного розвитку і реформ Китаю надала дозвіл на будівництво шахти у Внутрішній Монголії та ще двох шахт в провінції Шеньсі. Для реалізації цих проектів планують залучити 24 млрд юанів (3,8 млрд дол).  Згідно розрахунків, ці копальні будуть давати щорічно близько 19 млн тонн вугілля.

Значною мірою на рішення відкривати нові шахти вплинула нестача електроенергії в Китаї в 2021 р та глобальні енергетичні загрози.

Енерго Пульс повідомляв, що Китай закупляє СПГ в США, незважаючи на політичні протиріччя. Крім того, Китай та Катар підписали контракт на постачання СПГ на 15 років.

Також, КНР докладає зусиль, щоб зменшити залежність від вугілля з Австралії. В 2021 р Китай був змушений відмінити ембарго на імпорт вугілля з цієї країни.

Хоча в КНР активно розвивається відновлювальна енергетика, завдяки вугіллю Китай виробляє майже 60 % усієї електроенергії в країні.

Раніше повідомлялося, що китайські водневі автомобілі будуть мати перевагу над конкурентами до 2030 р.

Незважаючи на ризики, Україна буде планово відключатися від енергосистеми Росії

Українська енергосистема працюватиме в ізольованому режимі три доби. Укренерго не планує скасовувати перехід до роботи в ізольованому від Росії режимі, повідомляє джерело ZN.UA в Укренерго. Згідно з планами, 23 лютого Україна та Молдова почнуть відключення своїх енергосистем від Єдиної енергосистеми Російської федерації.

Енергосистема України

Робота української енергосистеми в ізольованому режимі триватиме три доби, до 26 лютого. Потім протягом доби Україна має повернутись до паралельної роботи з Енергосистемою Росії. Раніше експерти висловлювали побоювання, що Москва може відмовитися від повторної синхронізації України після цього відключення, тобто, відмовити Україні у зворотній інтеграції енергосистем.

У разі відмови РФ відновити роботу України в її енергосистемі Україна продовжить працювати в ізольованому режимі (що вже відбувалося наприкінці 90-х) і поступово інтегруватися в європейську енергосистему.

Ризики роботи тривалої роботи нашої енергетики в ізольованому режимі – зниження стійкості енергосистеми через дефіцит маневрених потужностей. Проте Укренерго наголошує, що у будь-якому разі постачання населення ними гарантується.

Заплановане відключення та триденний ізольований режим роботи – це один із етапів переходу України на роботу в паралельному режимі з енергосистеми Євросоюзу, запланованому на 2022-2023 роки. Але для остаточного переходу Україні необхідно цього року провести ще один тест улітку.

Нагадаємо, напередодні відключення від енергосистем Білорусі та Росії   в Україні через брак палива не працює 20 енергоблоків ТЕС. На складах українських ТЕС знаходиться 697 тисяч тонн вугілля – на 17% менше за гарантовані запаси. Минулого тижня запаси скоротилися на 5,3%.

Крім того,   21 лютого в результаті обстрілу було зупинено Луганську ТЕС. Приблизно 45 800 споживачів у населених пунктах Щастинського району залишаються без електропостачання (м. Щастя, Старий Айдар, Трьохізбенка, Станиця Луганська, станція Кондрашівська Нова та інші).

Україна розглядала сценарій, коли від’єднавшись від Росії та Білорусі у тестовому режимі, підключитися назад просто не зможе.

   .

«Слід бути готовими до ситуації, коли з незалежних від української сторони причин, в ізольованому режимі вітчизняним ОЕС доведеться попрацювати довше за три дні», — зазначали раніше в Міністерстві енергетики.

Україна готова приєднатися до енергосистеми Європи

Енергетична система України технічно готова до синхронізації з із європейською мережею передачі електроенергії ENTSO-E у 2023 році, повідомляє Укрінформ.

Європейська енергомережа

Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Технічно ми майже на 100% готові до того, аби у 2023 році Україна приєдналася до енергетичної системи Європи», — сказав Шмигаль.

За словами урядовця, дати проходження енергосистемою України ізольованого режиму в лютому можуть бути скориговані, однак плани такого тестування залишаються в силі.

Він зауважив, що за оцінкою експертів Світового банку, синхронізація принесе Україні 1,5 млрд доларів додаткових доходів щорічно.

Крім того, приєднання до енергосистеми Європи дозволить демонополізувати енергоринок, забезпечити модернізацію, декарбонізацію, забезпечить енергетичну незалежність.Як повідомлялося, Об’єднана енергосистема (ОЕС) України проходитиме перший етап випробовування в ізольованому режимі 24-26 лютого. Ізольований режим роботи ОЕС України є одним з етапів інтеграції із ENTSO-E. У 2022 році енергосистема має пройти такий режим двічі.

Синхронізація ОЕС України з ENTSO-E запланована на 2023 рік.

ENTSO-E – європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об’єднує 43 операторів у 36 країнах Європи.

Запорізька АЕС закупила російських запчастин на 200 млн

ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 11 лютого за результатами тендеру замовив компанії ISG Supply OÜ (Естонія) запчастин на 6,32 млн євро (201 млн грн). Про це повідомляється в системі ProZorro, передають Наші гроші, повідомляє Бізнес Цензор.

ЗАЕС

У березні-вересні 2022 року на Запорізьку АЕС поставлять запчастини виробництва АО «Машиностроительная корпорация «Дизель-Энерго» (Росія) до двигунів 78Г дизель-генераторної установки АСД-5600. Ці установки встановлювались на українських атомних електростанціях ще за часів СРСР в якості резервних електростанцій на випадок раптового знеструмлення. Їх виробником був ленінградський завод «Русский дизель».

Товар оплачуватимуть через акредитив.

Найдорожчими є кінцеві секції 78-022-049-01 (ліва) та 78-022-048-01 (права) по 26 459 євро. У січні «Енергоатом» замовляв їх для ХАЕС на 19% дорожче – по 31 392 євро.

Ліві секції 78-022-049 замовили по 24 792 євро. У січні ціна була на 22% вища – 30 127 євро. Циліндри в зборі 78-014-020 подешевшали на 7%: із 26 477 євро до 24 711 євро.

У торгах брали участь два дилери виробника «МК «Дизель-Энерго» – «ISG Supply OÜ» та «Энерго-Сектор» (Росія). Формальна економія відносно очікуваної суми склала 0,3%.

Нагадаємо, у березні 2021 року РНБО України наклала санкції на іншого виробника ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод», дилером якого була австрійська Inkla Trading & Engineering GmbH. Після цього єдиним постачальником таких запчастин до дизелів «Енергоатома» стала ISG Supply OÜ, яка є дилером російського «МК «Дизель-Енерго».

Створеною в 2012 році естонською ISG Supply OÜ із капіталом 2,5 тис. євро володіє та керує Сергій Мішарін з Естонії, який народжений 10 лютого 1968 року. Із вересня 2020 року вона отримала підрядів «Енергоатома» і ЗАЕС на 982,53 млн грн. 

Обратный звонок