Укр

/

Eng
Вхід
Середні ціни нафтопродуктів на 18.10.2021, опт :  A-95 — 35 640 грн;  ДП — 29 790 грн;  Авто газ — 30 550 грн.    Роздрібні ціни 18.10.2021: A-95 — 29.95 грн;  ДП — 28.79 грнАвто газ — 17.77 грн.   

За 9 місяців на УЕБ було реалізовано понад 100 тис тонн СУГ- огляд ринку

У вересні 2021 року АТ «Укргазвидобування» провело на Українській енергетичній біржі 9 аукціонів по продажу скрапленого газу загальним об’ємом 9 367 тонн вартістю 274,7 млн грн з ПДВ. Середньозважена ціна зросла на 1,04 % по відношенню до попереднього місяця і склала 29 326,41 грн/т. Відвантаження відбувалося з пунктів Тимофіївсько, Юліївського, Яблунівського ВПГ, Шебелинського ВПГКН і ТЦСК «Базилівщина».

За 9 місяців 2021 року на Українській енергетичній біржі було продано 100 054 тонн скрапленого газу загальною вартістю 2,41 млрд грн з ПДВ. Ціни коливалися в діапазоні 18311,33 – 29 329,41 грн/т з ПДВ. У вересні було зафіксовано найвищу ціну. Цього ж місяця в дрібному опті ціни коливалися в діапазоні 29 820 – 30 110 грн/т з ПДВ.

Для аналізу було вибрано 10 найбільших контрактів за вересень 2021 року на майданчику публічних закупівель. Реалізовано скрапленого газу 183,04 тис літрів на загальну суму 3,11 млн грн. з ПДВ. Найбільший контракт одержало ТОВ «НЄФТЕК СІТІ ОІЛ» на 73,35 тис л скрапленого газу по ціні 17,28 грн з ПДВ. Ціна коливалася в діапазоні 15,96 – 18,42 грн/л з ПДВ.

У вересні ціни скрапленого газу на АЗС України коливалися в межах 17,48 – 17,8 з ПДВ. Ціни з початку місяця в роздрібній торгівлі зросли на 1,83 %. На дату 30 вересня найвища середня ціна спостерігалася в Луганській області на рівні 18,50 грн/л з ПДВ, а найнижча в Київській області – 16,65 грн/л з ПДВ.

Зростання цін на ринку скрапленого газу продовжилося у вересні і в оптовому, і в роздрібному сегменті. Згідно прогнозів, ціна буде триматися на теперішньому рівні або зростати. Однією з причин зростання ціни є вплив сезонного фактору. В холодну пору року при перерахунку коефіцієнту густини тонни скрапленого газу відбувається зменшення кількості літрів.

Алжирська Sonatrach опублікувала ціни на зріджені гази на жовтень 2021 року. Вартість пропану складає $808/т, бутану відповідно $742/т. Вартість пропану в порівнянні з вереснем виросла на $168/т, а  бутану – на $72/т. Ціни компанії Sonatrach є індикатором для середземноморського ринку, звідки йдуть поставки зрідженого газу, в тому числі і в Україну.

Газова гонка Європи та Азії продовжується, що враховувати про рості ринку під 2000%

Європейський газовий хаб TTF починаючи з травня 2020 року виріс майже на 2000% до історичного максимума, в той час як спотові ціни на СПГ (скраплений природний газ) в Азії виросла більше чим на 1000%.

Ця безпрецедентна «бича» гонка ціни, викликана комбінацією короткострокових факторів попиту та пропозиції в регіонах, які за декілька місяців одночасно посилили ріст ціни як європейському так і світовому ринку газу.

Ріст попиту та зменшення пропозиції на Європейському ринку газу через зменшення постачання з Росії та Норвегії сприяє постійному росту долі попиту на спотовий СПГ в Азії та більш тісному взаємозв’язку всього глобального ринку газу.  В результаті відбувається перехід учасників ринку до оптимізації портфеля постачання газу з урахуванням ліній ціни двох ринків Азії та Європи, гнучких контрактів.

Кличеві момент, які Україні потрібно враховувати:

1. Альтернативне постачання. Взаємозв’язок ринків формує глобальний ринок де не можна прив’язуватись до одного «безальтернативного постачальника» газу чи об’єму транзиту. Нові енергетичні переходи піднімають нову хвилю конкуренції за енергетичні ресурси. Ті регіони чи країн, які оптимізують постачання через пошук комбінації альтернативних постачальників мають шанс впливати на ціну енергетичних ресурсів континентів.

2. Транзитно-транспортна оптимізація. Українська ГТС вже конкурує за постачання газу в Європу та надання послуг зберігання газу разом з іншими напрямками постачання в Європу. На сьогодні вартість транзиту російського газу в Європу через нашу ГТС вище чим через альтернативні газопроводи, що повинно підштовхувати Україну до ринкової оптимізації умов та ціни постачання, зменшення технологічних втрат, розвитку геополітичних звязків.

3. Зберегти промисловість. Сьогодні ціни на газ роблять його «неспалювальний», що штовхає країни на швидкий перехід с газа на нафтові продукти чи вугілля. Швидкий перехід з одного палива на інший це гонка яку не можливо виграти, але це шанс збереження роботу промислових підприємств при аномальному рості ціни на один із енергоресурсів.

4. Страховий запас. Сховища газу грають ключову роль в ціноутворенні. Низькі запаси газу в підземних сховищах Європи та запас СПГ в Азії виступають рухаючою силою високих темпів закачування — відповідно росту попиту.

5. Крод від декарбонизації. Високі ціни на газ стають перешкодою до зменшення викидів CO2 по всьому світу, спостерігаєте зворотній перехід з газу на вугілля в США та Європі, в той же час Азіатські ринки переходять на вугілля та мазут.

6. TTF задає тон. Не варто привязувати нафту та вуглецеві продукти до росту ціни на газ, вони мають тісний взаємозв’язок між собою та інколи впливають на ціноутворення, але на даний момент здається, «за кермом» світового ринку газу TTF.

Українські ТЕС серед найбільших забруднювачів повітря у Європі

Згідно з даними досліджень аналітичної компанії Ember, Україна серед трійки країн, які очолюють список найбільших забруднювачів повітря від вугільних електростанцій в Європі. Як відомо, вугільні електростанції є серед рекордсменів по забрудненню повітря.

Країни Європи надають дані про викиди SO2, NOx та PM10 (зольний пил) кожною електростанцією згідно з вимогами регламенту про Європейський реєстр викидів і переміщення забруднювачів (E-PRTR regulation) та Директиви щодо паливних установок великої потужності.

Якщо дані про забруднення дивитися в розрізі країн, то видно, що за всіма трьома категоріями основних викидів (SO2, NOx та PM10) рейтинг очолюють Україна та Туреччина, а країни Західних Балкан йдуть слідом.

З поміж 30 вугільних електростанцій, які викидають найбільше оксидів сірки в атмосферу, 12 розташовані в Україні. Серед 30 рекордсменів по викидам PM10 у Європі 18 електростанцій знаходяться в Україні.

При цьому значна частка українських рекордсменів у європейських рейтингах забруднення знаходиться на балансі держави. Україна продовжує вливати у ці ТЕС кошти, які можна було б використати для інвестицій в сучасні методи генерації.

Пройшло вже 10 років з того часу, як Україна приєдналась до Договору про Енергетичне співтовариство.  Однак за цей час жодну з українських електростанцій, які були побудовані приблизно пів століття тому, ще не модернізували згідно з європейськими вимогами про викиди шкідливих речовин в атмосферу.

Хоча українська влада багато розповідає про наміри зменшити викиди в атмосферу найближчим часом, поки що суттєвих зрушень у цьому напрямку немає. Стан довкілля не цікавить владу.

Німеччина потрібно €240 млрд щороку щоб стати вуглецево-нейтральною до 2045 р — McKinsey

У своєму звіті «Net-Zero Germany» консалтингова компанія McKinsey повідомила, що Німеччина може перебудувати свою економіку до 2045 року, досягнувши вуглецевої нейтральності при чистих нульових витратах. В найближчі десять років буде зрозуміло чи зможе Німеччина досягнути цілі економічно доцільним способом. Для цього країні доведеться інвестувати 1 трлн євро у нову інфраструктуру та 5 трлн євро в модернізацію старої інфраструктури, або €240 млрд щороку (приблизно 7 ВВП Німеччини).

Економія, яку вдалося досягнути завдяки діям, направленим на боротьбу зі змінами клімату до 2045 року, може компенсувати витрати на декарбонізацію. Німеччина переживе одну з найбільш складних і важливих трансформацій в історії, яку вдасться провести лише при умові, що усі компанії Німеччини зроблять цю трансформацію частиною своєї бізнес-стратегії, зазначає Стефан Хельмке з McKinsey.

Для досягнення цілі Німеччині доведеться реформувати свій Закон по боротьбі зі змінами клімату, перебудувати економіку та частину суспільства. Наступний уряд країни після виборів визначить ключові дати перехідного періоду.

Інвестиції у нову інфраструктуру включають в себе установки відновлювальних джерел енергії, системи опалення, транспортні засоби.  У  компанії McKinsey вважають, що кожне п’яте робоче місце буде напряму  стикатися з переходом, тоді як загальна кількість робочих місць може збільшитися на шляху до кліматично нейтральної економіки.

У компанії відмічають, що необхідно зосередитися на п’яти секторах економіки з найвищими викидами:

  • Енергія. Потужність відновлювальних джерел енергії повинна бути доведена до 650 ГВт. Необхідно збільшити гнучкість енергосистеми за допомогою систем накопичення енергії та керування навантаженням.

  • Промисловість. Виробництво основних матеріалів необхідно декарбонізувати, приміром, за рахунок переходу на зелений водень і використовувати системи вловлювання СО2 та синтетичне паливо.

  • Транспорт. Необхідно забезпечити мобільність без викидів, використовуючи електромобілі або транспорт, що працює на водні. Кожен тиждень до 2030 року доведеться будувати близько 2000 зарядних пунктів для створення необхідної інфраструктури для електромобілів.

  • Нерухомість. Всі будівлі в Німеччині потребують утеплення та модернізації. Кожну будівлю необхідно обладнати або тепловими насосами або системами централізованого теплопостачання в залежності від умов.

  • Сільське господарство. Деякі технології вже тепер забезпечують суттєве скорочення викидів, наприклад анаеробні біогазові установки. Також необхідно запроваджувати нові технології, приміром для боротьби з викидами метану. Окрім цього необхідно заохочувати споживачів віддавати перевагу рослинній їжі, місцевим продуктам, а також мінімізувати відходи.

  • Фінанси. Хоча банки та інші установи напряму не здійснюють скільки-небудь значущих викидів, вони повинні зіграти ключову роль у формуванні оновленої економіки, застосовуючи «зелені» фінансові інструменти, які базуються на критеріях сталого розвитку та принципах ESG.

Варто зазначити, що керівник «Нафтогазу» Юрій Вітренко після візити концлера Німеччини Ангели Меркель зробив свою оцінку зеленого переходу — «Для повної заміни традиційних джерел енергії відновлюваними Україні потрібно близько 25 років та інвестиції на 100 млрд доларів».

«Газпром» в черговий раз відмовився від додаткової транзитної потужності через Україну

За підсумками аукціонів бронювання на жовтень «Газпром» не забронював додаткову транзитну потужність через Україну та викупив лише 1/3 транзитної потужності польської ділянки газопроводу «Ямал-Європа», в результаті чого в середині дня ціна фючерса контрактів жовтня індекса TTF на ICE Futures взлитіла до €75,3 за МВт або $912 за ТМК.

Результати аукціонів бронювання транзитної потужності через Україну та Польщу у дефіцитному 2021 року мають значний вплив як на ціну природного газу на спотовому ринку, так і на ціну акцій російського «Газпрому».

Сучасний європейський ринок газу значно лібералізувався, тому відбуваються відмови від довгострокових транзитних договорів. На заміну їм прийшло аукціонне бронювання, яке виключає зайві витрати з ціни газу, які йшли на додаткові бронювання потужності. Адже вантажовідправники можуть бронювати потужності, скільки та коли їм необхідно.

За наявними даними «Оператор ГТС України» 20 вересня запропонував під час аукціону транзитні потужності на жовтень в обсязі до 9,8 млн кубометрів на добу через газовимірювальну станцію «Суджа» і до 5,2 млн кубометрів на добу через «Сохранівка», проте вони так і залишилися незатребуваними.

При цьому у вересні «Газпром» бронював тільки 4,3% від запропонованої додаткової потужності, тобто 0,65 млн кубометрів на добу чи 19,5 млн кубометрів за весь місяць.

Варто відзначити, що у «Газпрому» на поточний рік діє довгострокове бронювання української потужності об’ємом 40 млрд кубометрів, що становить 109 млн кубометрів на добу.

Що стосується польської ділянки газопроводу «Ямал-Європа», то за підсумками сесії бронювання на GSA Platform російська корпорація забронювала на жовтень лише 31,4 млн кубометрів на добу із запропонованих 89 млн кубометрів на добу.

Довгостроковий договір між «Газпромом» та Польщею закінчився ще у 2020 році. Відтоді потужності польської ділянки розподіляються на основі аукціонного бронювання. Минулого газового року «Газпром» забронював потужності на річному аукціоні. Поки що компанія не бронює потужності ані на рік, ані на квартал, обходячись короткостроковими інструменти бронювання.

Goldman Sachs попереджає про ризик відключення європейської промисловості цієї зими

Згідно з прогнозами одного з найбільших у світі інвестиційних банків Goldman Sachs взимку можливі відключення електроенергії для європейської промисловості, особливо якщо морози погіршать і без того достатньо низькі запаси природного газу у регіоні, як повідомляє видання Bloomberg.

Аналітики Goldman, включаючи Саманту Дарт, зазначають, якщо зима у регіоні буде холодною, то Європі доведеться конкурувати з Азією за постачання зрідженого природного газу, що може призвести до ще більшого зростання і так високих цін. До того ж є вірогідність того, що зрідженого газу, який направляється до Європи може бути недостатньо для покриття малих запасів природного газу до кінця холодів, особливо якщо погода буде холодна як в Європі так і в Азії, вважають аналітики.

В аналітичній записці сказано, що у такій ситуації єдиним механізмом, який може врівноважити результати є подальше підвищення цін на газ та електроенергію в Європі, що відбиває необхідність скорочення попиту, зі скороченням попиту на електроенергію у промисловому секторі через відключення електроенергії.

Прогнозований банком Goldman Sachs Group сценарій посилює побоювання з приводу енергетичної кризи в Європі, оскільки економіка відновлюється після пандемії.

Щодня ціни на енергоносії б’ють нові рекорди. Запаси природного газу та вугілля за лічені тижні до початку опалювального сезону нижчі норми, цьому сприяють обмежене постачання газу з РФ, зниження видобутку у Північному морі та конкуренція з Азією за зріджений природний газ. До того ж пожежа, яка сталась у середу перекрила ключовий підводний кабель між Великобританією та Францією, що погіршило енергетичну кризу Великобританії.

ТОП-200 найбільших платників податків на паливному ринку

Видання «РЕЙТИНГ — Бізнес в офіційних цифрах» оголосило ТОП-200 найбільших компаній-платників податків на паливному ринку України.

До рейтингу потрапили компанії-платники податків, основний вид діяльності яких відповідає КВЕД_G46.71 — оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, а також є відкрите підтвердження тому, що компанія реалізовує паливо. Підприємства, які минулого року здійснювали «реалізацію палива кінцевому споживачеві з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі», і мало ліцензію «Роздрібна торгівля пальним» станом на 31 грудня 2020 року. А також компанії, які мали ліцензії «Оптова торгівля паливом» на 31 грудня 2020 року.

Сума податкових платежів, яка зазначена у рейтингу для кожного підприємства складається з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб і військовий збір, а також податку на додану вартість і на майно.

Згідно з дослідженням видання, місця розподілилися таким чином:

  • перше місце зайняло АТ «Концерн« Галнафтогаз» (мережа АЗК OKKO), компанія внесла до державного бюджету 595,3 млн грн;
  • друге місце посіла компанія «Альянс Холдинг», яка спеціалізується на гуртовій реалізації палива, її внесок склав 310,4 млн грн;
  • замикає трійку лідерів ТОВ «ОККО Рітейл» зі внеском до державної скарбниці у розмірі 288,4 млн грн;
  • на четвертому місці розташувався гуртовий продавець групи WOG – ТОВ «Вест Петрол Маркет» з сумою 256,3 млн грн;
  • п’яте місце посіло ПП «Укрпалетсистем», його внесок склав 247,4 млн грн;
  • шосте – «ОККО Бізнес Партнер» з сумою у 235,8 млн грн;
  • сьоме – компанія «Синергія Оіл», 227,8 млн грн;
  • восьме – Альянс Енерго Трейд» з сумою у 219,8 млн грн;
  • дев’яте – Амик Україна» з показником 211,9 млн грн;
  • закриває десятку компанія Сокар Петролеум», її внесок у держбюджет склав 156,6 млн грн.

У виданні відзначили, що до рейтингу не потрапила «Укрнафта», через те, що неможливо виділити у структурі сплачених держкомпанією податків яка саме частина припадає на роздрібну торгівлю пальним.

Але разом з тим, видання зазначило, що «Укрнафта» є четвертою компанією на ринку за «обсягом реалізації палива кінцевому споживачеві з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі» (частка складає 5,71%).

Попит на нафту та нафтопродукти у ряді великих країн перевищив докризовий рівень

Показники споживання нафти та нафтопродуктів у найбільших економіках не тільки суттєво зросли, а й перевищили докризовий рівень. Таке зростання обумовлено відновленням економіки завдяки зменшенню темпів захворюваності COVID-19.

Консалтингова компанія SIA Energy, яка базується у Пекіні повідомляє, що у Китаї у четвертому кварталі 2021 року попит на паливо буде на 13% вище, а ніж в аналогічний період 2019 року. В Індії у липні та серпні споживання бензину перевищили покажчики 2019 року, а у США потреба у нафтопродуктах виросла до рекордного максимуму.

Згідно з даними IHS Markit у Європі попит на бензин був найбільшим за останні 10 років.

Збільшення попиту у ряді великих країн призвело до зростання цін на нафту на 40% з початку 2021 року. Виходячи з цього країнами ОПЕК+ було прийнято рішення наростити видобуток нафти.

За оцінками SIA Energy, у Китаї попит на бензин у жовтні-грудні буде більш ніж на 20% вище, ніж в аналогічний період 2019 року.

Попит на дизельне пальне у Піднебесній у четвертому кварталі поточного року буде на 4% вище, ніж в аналогічний період двома роками раніше.

В Індії потреба у дизельному паливі цього літа скоротилася через сезонні фактори. Адже в Індії у літній період через сезон дощів традиційно падають обсяги вантажоперевезень і будівництва. Але до кінця року ситуація зміниться.

А попит на бензин в Індії вже перевищив рівень, який був до пандемії.

Ціна на газ в Європі підскочила до $ 673 за тисячу куб.м.

Згідно з даними біржі ICE Futures вдень 8 вересня ціна найближчого (жовтневого) ф’ючерсного контракту на спотовий індекс TTF на газ перетнула позначку у $ 673 за тис. куб. м. (€ 55,1 за МВт-год).

Постачання газу в Європу через газопровід «Ямал-Європа» у середу (8 вересня) перебуває на рівні 2,6 мільйона кубометрів на годину після 2,7 мільйона кубометрів на годину у вівторок (7 вересня).

Через територію України у вересні «Газпром» прокачує всього 109 мільйонів кубометрів природного газу на добу. Ця цифра є нормою довгострокового транзитного контракту.

На євразійському континенті наближається опалювальний сезон, наразі він поступово починається у північних регіонах. До переходу від закачування до відбору газу з підземних сховищ залишається трохи більше одного місяця.

Наразі рівень запасу газу у європейських ПСГ (підземні сховища газу) складає 69,13% (за даними Gas Infrastructure Europe станом на 6 вересня). Це на 15,7 процентних пунктів нижче середнього рівня за минулі 5 років. Попри це величезне відставання, середні темпи закачування газу в ПСГ Європи у вересні мало чим відрізняються від багаторічних значень.

У вересні на європейському ринку газу все більше та більше природного палива використовується на поточне споживання, а ніж на закачування. Виходячи з цього у будні дні закачування газу майже на чверть відстає від середніх багаторічних значень.

Транзит нафтопродуктів через Україну с початку року скоротився на 55%

За 8 місяців 2021 року обсяг транзиту нафтопродуктів через територію Україну скоротився на 55%, до 27 тисяч тонн, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила виданню enkorr.

Транзит дизпалива з січня по серпень 2021 року зменшився на 63% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 19 тисяч тонн, з яких 10,7 тисячі тонн – з Білорусі у Молдову, 3,5 тисячі тонн – з РФ в Україну, 3,1 тисячі тонн – з Литви у Молдову та 1,5 тисяч тонн – з РФ до Польщі.

Постачання бензину у Молдову зросли на 34%, до 7,7 тисячі тонн, при цьому у березні 2021 року транзит через територію України не здійснювався. Транзитне перевезення бітуму за звітний період з РФ склали 0,2 тисячі тонн.

В «А-95» відзначили, що у період з січня по серпень поточного року транзит авіагасу (авіаційного палива) та мазуту не здійснювався.

Як було відомо раніше, у 2020 році транзитні перевезення нафтопродуктів залізницею по території України скоротилися на 28% – до 73,7 тисячі тонн, у порівнянні з обсягами 2019 року, які склали 102,1 тисячі тонн.

Обратный звонок