Рус / Укр
Вхід
Середні ціни нафтопродуктів на 21.02.2022, опт :  A-95 — 42500 грн;  ДП — 37 190 грн;  Авто газ — 27 800 грн.    Роздрібні ціни 21.02.2022: A-95 — 34.49 грн;  ДП — 34.19 грнАвто газ — 18.79 грн.   

Воднева логістика в Україні та світі

Ірина Новікова, генеральний директор логістичної компанії GEFCO Україна з 2019 року

Водень сьогодні називають майбутнім енергетики. Екологічно чистий, доступний та широко розповсюджений у природі – що може бути краще для сучасного порядку денного щодо збереження довкілля? Йому пророкують успіх в усьому світі та шанси замінити не тільки традиційне викопне паливо, а й стати надійною опорою альтернативним джерелам, енергії сонця, вітру тощо, передає Інтерфакс-Україна.

Водень

Розвиток водневої економіки не омине державні інституції, бізнес та приватні господарства. Однією з тих галузей, яка вже сьогодні випробовує на собі цю світову тенденцію, є логістика. Трансформація охоплює інфраструктуру, транспорт та значним чином впливає на прийняття рішень компаніями у сфері останні кілька років. 

Бекграунд: водневий ринок в Україні та світі

Воднева стратегія – важлива частина Європейського зеленого курсу щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Наразі багато країн, серед яких світові лідери, наприклад, Німеччина та Франція, презентують власні національні водневі стратегії у межах загальноєвропейської концепції. У ЄС створюють механізми генерації водню через альтернативні джерела енергії або навіть з медичних відходів, масок, як це роблять у Великій Британії.

У процесі трансформації світова спільнота приділяє Україні значну увагу як, вірогідно, майбутньому водневому хабу Європи. У рамках ініціативи ЄС “Зелений водень для Європейського Зеленого Курсу 2×40 ГВт”.  Зазначено, що 40 ГВт потужностей виробництва має бути зосереджено в ЄС і 40 ГВт в інших країнах, зокрема, в Україні та в Північній Африці.

Проте наша держава знаходиться тільки на підготовчому етапі та поки не готова до масштабного впровадження водневої енергетики. Так, наприкінці 2021 року “Українська воднева рада” спільно з Інститутом відновлюваної енергетики НАН розробили та презентували проєкт Водневої стратегії України, який передбачає 3 поступових етапи.

Як воднева трансформація впливає на логістику?

 Логістика є однією з тих сфер, яка найбільше піддається впливу водневої трансформації. Для галузі це означає оновлення транспортного парку за допомогою екологічно чистих вантажівок, суден, потягів, які працюють на новому паливі. Розбудову інфраструктури, яка забезпечить перевізників усім необхідним, наприклад, заправними станціями.

Також, звісно, на водень можна поглянути з іншого боку – транспортування та відкриття нового широкого ринку перевезень. Адже логістика можлива не лише трубопроводами, а й за допомогою морського та сухопутного транспорту, в менших об’ємах у спеціальних контейнерах.

Логістична воднева інфраструктура: заправні станції

За 2021 рік у світі створили 142 водневі заправні станції. Основна їх кількість зосереджена на території Азії. Зокрема, лідером є Японія, де всього наразі побудовано 159. І не дарма, адже країна є однією з передових у розвитку водневих технологій. Активну участь в цьому беруть компанії Toshiba, Kawasaki та інші. В Європі ініціативу виявляють Daimler Truck AG та французька компанія Total Energies, які уклали угоду про створення водневої інфраструктури для вантажівок на території Європи: закупівлю водню, забезпечення логістики постачання новітнього палива, відкриття заправних станцій, розробку та випуск водневих вантажівок тощо. Проєкт є ефективним саме завдяки об’єднанню зусиль у виробництві транспортних одиниць та створенні відповідної інфраструктури для них, адже перше без другого просто не функціонуватиме й навпаки. Total Energies планує збудувати до 2030 року близько 150 водневих станцій для заправки в країнах Європи. А Daimler Truck до 2025 року – розпочати постачання водневих автомобілів.

Водневий транспорт: детальніше

Ще з 2020 року на теренах Європи розпочалися тестування водневих вантажівок, що є дуже важливим для збереження клімату. Адже автомобільний транспорт наразі залишається одним з основних джерел забруднення у світі. Проте за прогнозами різних компаній, зокрема, Daimler Trucks для повномасштабного впровадження водневих вантажівок потрібно ще кілька років. Поки що мова йде лише про тестові запуски, як, наприклад, це зробила Норвезька оптово-торговельна компанія ASKO, яка впровадила перевезення харчових продуктів автомобілями Scania на новітньому паливі. Водночас компанії-розробники готують нові моделі вантажівок, вдосконалюють їх технічні характеристики, стійкість до погодних умов, витривалість у перевезенні різноманітних габаритних вантажів. Тільки після їх доведення до належного рівня якості можна буде говорити про масштабне впровадження цього виду транспорту.

У світі також проєктують судна на водневому паливі, зокрема, в Італії та Японії, де обіцяють розробити технологію двигуна до 2025 року.

Те саме можна зазначити й про водневий повітряний транспорт. Його вже розглядають як важливий елемент у досягненні декарбонізації авіації до 2050 року. Про це на початку 2022 зазначила Міжнародна рада з екологічно чистого транспортування у своїй доповіді з аналізом перспектив літаків, що працюють на водневому паливі.

Водневе майбутнє логістики

На підставі даних Світового банку наразі транспорт генерує 25% загальної кількості парникових газів. Саме тому для уникнення подальшої кліматичної кризи зеро-карбон-фронт у транспорті вже започатковано й створено світову стратегію скорочення викидів CO2 до 2050 року. Заборона та повне заміщення ДВС автомобілів – це лише один напрямок. Наступні – судноплавство та авіація, які планують за допомогою стягнень вуглецевого збору із перевізників стимулювати перехід на використання «зелених технологій» у відповідних галузях. Наприклад, з 2027-го Рада Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) стягуватиме плату за CO2 з авіаперевізників, якщо обсяг їх викидів перевищуватиме показники 2019 року. А з 2023 року планується стягувати вуглецевий збір із морських перевізників – 2 дол. з кожної тонни спожитого мазуту на підставі звернення Міжнародної палати судноплавства (ICS) до Міжнародної морської організації (IMO) – структури ООН, яка є глобальним регулятором судноплавства.

На фоні глобальної стратегії Україна не може стояти осторонь від загальних світових трендів, тому український уряд планує та частково вже впровадив рішення для подальшої декарбонізації транспорту в Україні. Один з рішучих кроків – це заміна громадського транспорту електричним до 2030 року. Також у Мінінфраструктури хочуть законодавчо заборонити ввезення нових та старих автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння: з 2027 року – ввезення та реєстрацію вживаних авто з дизельним ДВЗ, а з 2030 року — бензинових та нових дизельних автомобілів. Оскільки пряму альтернативу ДВЗ транспорту становлять лише електро та водневі двигуни, то ці кроки однозначно стануть поштовхом для подальшого розвитку відповідної логістики. На перший погляд, обидва концепти зеленої логістики будуть лише доповнювати один одного: електро – на коротких відстанях, а водневий транспорт – на більших.

Щодо створення відповідних інфраструктур в Україні, то це – лише питання часу. Уже в другому півріччі 2022 року планується будівництво та введення в експлуатацію першої в нашій державі водневої АЗС за даними Енергетичної асоціації «Українська воднева рада». Оскільки технологія вироблення водневого палива не є надскладною, а потребує лише струму для електролізу, то АЗС будуть самі генерувати паливо надалі. Це спростить швидке будівництво сітки водневих станцій в залежності від потреб ринку. Зрозуміло, що основним питанням поступового запровадження зелених технологій, а саме перехід на використання автотранспорту з водневим ресурсом стануть інвестиції в переоснащення парків, насамперед вантажних автомобілів. Інструмент стимулювання вибору інвестицій на користь зеленої логістики є, це податок на викиди CO2, який з часом зростатиме до середньоєвропейського рівня 60-80 євро/тонну і прискорить тренд переходу на чисті від викидів технології.

Світові логістичні провайдери вже будують свої довгострокові стратегії по скороченню викидів, розроблюють програми та шляхи їх досягнення. Наприклад, однією з глобальних цілей компанії GEFCO є скорочення викидів, що генерується в процесі транспортної діяльності з 2021 по 2030 рік на 30%, до рівня 29 г CO2/тонн.км в переважній більшості завдяки використанню різних видів екологічного палива у порівнянні з дизелем, серед яких скраплений газ, водень, біодизель та електрика. Інфраструктура майданчиків для зберігання готових авто з 2021 року вже повністю адаптована для логістичних операцій поки що з електромобілями, а надалі поряд з поширенням водневої логістики будуть розглянуті й інші інвестиційні проєкти для оснащення заправними станціями.

Наразі урядам, компаніям та кожній людині у світі важливо рухатися в темпі змін технологій і крокувати в ногу з часом.

Через збільшення ренти на газ ВВП України може втратити $97 млрд за 10 років

Економічний ефект від прийняття законопроекту №7038 щодо збільшення рентних ставок на видобуток газу в Україні для Державного бюджету на 2022 рік лише в частині сплати податків буде від’ємним і становитиме мінус 24,2 млрд грн. Про це повідомили економісти Ukraine Economic Outlook в аналітичному дослідженні, повідомляє Legalhub.Online.

Рента газу

«Законопроєкт №7038 передбачає триразове (286%) зростання ренти для свердловин понад 5000 метрів, що також призведе до 139% зростання рентних ставок для старих свердловин глибиною до 5000 метрів. В результаті кумулятивна частка податку в ціні продажу становитиме від 70% до 80% і перевищить показники таких країн-експортерів, як Нідерланди та Норвегія. За розрахунками Ukraine Economic Outlook, економічний ефект від прийняття законопроекту №7038 для Державного бюджету України – 2022 лише в частині сплати податків буде від’ємним і становитиме (-) 24,2 млрд грн», 一 зазначається в звіті.

 

Як підкреслюють аналітики, окрім від’ємних надходжень, зростання рентних ставок призведе до 300% зростання валових витрат (собівартість) видобутку природного газу. Залежно від типу родовища собівартість при середньозваженій митній вартості газу $856,3/тис. кубометрів у 2022 році становитиме від $260,7 до майже $500 за тисячу кубічних метрів.

«Це, безумовно, призведе до встановлення кінцевої вартості природного газу в межах $600…$1000 за тис. куб. м. Тобто, українське блакитне паливо втратить свою конкурентну спроможність порівняно з норвезьким або американським газом», 一 сказано в дослідженні.

Аналітики прогнозують, що у разі прийняття проєкту рішення з 2023 року відбуватиметься невиконання цільових показників Енергетичної стратегії України до 2035 р. в частині енергоємності ВВП. А це призведе до втрати конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках.

 Крім того, падіння видобутку з такою високою собівартістю збільшить потреби в закупівлі імпортного природного газу на європейських ринках, а також різке обмеження надходження інвестицій у розвиток газовидобувної промисловості України.

«Загалом, за розрахунками Ukraine Economic Outlook, прийняття законопроекту №7038 упродовж 2022-2030 рр. призведе до сумарних втрат ВВП України в розмірі $97 млрд», 一 наголошують економісти.

Нагадаємо, раніше слідчо-оперативна група силовиків провела обшуки на кількох гірничо-збагачувальних підприємствах «Метінвесту» Ріната Ахметова у Кривому Розі у справі про заниження податкових зобов’язань по рентній платі за користування надрами. У січні 2022 року Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Державної податкової служби щодо збільшення дочірнього підприємства «Метінвест» суми грошового зобов’язання з податку на прибуток на 422,1 млн грн.

Запаси газу в ПСГ Європи на наднизькому рівні

В підземних сховищах газу в Європі залишилося менше 5 % з того газу, який було закачано літом 2021 р. Про це повідомив «Газпром» в своєму Telegram-каналі.

ПСГ ЄВРОПИ

Згідно даних асоціації операторів систем зберігання газу Gas Infrastructure Europe (GIE), станом на 17 лютого 2022 р запаси активного газу в ПСГ Європи на 8,3 млрд куб м (- 21 %) менше, аніж в той же час минулого року.  Відібрано 44,8 млрд куб м газу (95,3 %) від об’єму газу, який було закачано влітку 2021 р.

Загальний рівень наповненості ПСГ Європи склав 31,69 %. Підземні сховища Німеччини спорожніли на дві третини (наповненість – 31,67 %), Франції – на три чверті (наповненість – 26,50 %).

Сезон відбору газу в ЄС розпочався 13 жовтня. На цю дату ПСГ Європи були заповнені на 76,90 %, що є десятирічним мінімумом. Якщо темпи відбору газу збережуться і надалі, то до кінця березня наповненість ПСГ може зменшитися до 17 %. Однак якщо опалювальний сезон буде тривати до середини квітня, або навіть довше, то запаси газу можуть опуститися до рівня 11 %.

В той же час на сьогодні в Європі доволі м’яка погода, а вітри сприяють стабільній роботі ВЕС.

Проте поки що говорити про закінчення зими передчасно. Низький рівень запасів в ПСГ несе ризики на випадок погодних аномалій. У випадку різкого похолодання малі об’єми газу в підземних сховищах обмежують можливості добового відбору газу зі ПСГ.

Зростання нафти до $100 за барель завдасть удару по світовій економіці — Bloomberg

Підйом цін на нафту до нових багаторічних максимумів завдасть подвійного удару по економіці, попереджають аналітики. Подорожчання нафти до $100 за барель призведе до уповільнення зростання світової економіки та підштовхне інфляцію, повідомляє РБК.

Ціна нафти

Зростання цін на нафту до $100 за барель може завдати подвійного удару по світовій економіці, ще сильніше погіршивши перспективи зростання і стимулюючи інфляцію, пише Bloomberg з посиланням на розрахунки економістів. Підвищення цін на нафту приблизно з $70 за барель наприкінці 2021 року до $100 за барель до кінця цього місяця підніме інфляцію приблизно на 0,5% у США та Європі у другій половині року, підрахували у Bloomberg Economics, пише Курс України .

У понеділок, 14 лютого, на лондонській біржі ICE ф’ючерси на нафту Brent досягли піку на рівні $96,1 за барель, найвищого рівня з жовтня 2014 року. Ціна ф’ючерсів на американську нафту West Texas Intermediate (WTI) піднімалася до $94,9 за барель.

Нафта зараз коштує приблизно в півтора рази дорожче ніж рік тому. У лютому 2021 року ф’ючерси на нафту Brent торгувалися поблизу рівня $60 за барель. Це зростання стало частиною загального ралі цін на сировинні товари, яке торкнулося зокрема природного газу. Серед факторів збільшення вартості: відновлення світового попиту на енергоносії після локдаунів, геополітична напруженість у різних регіонах та проблеми з ланцюжками постачання продукції.

Експерти Goldman Sachs очікують зростання цін на нафту до $100 у третьому кварталі 2022 року. За їх прогнозами, це підвищення з ймовірністю в 50% призведе до збільшення інфляції в середньому на 60 б.п., при цьому найбільше постраждають країни з економікою, що розвивається.

Аналітики Bank of America припустили, що ціни на нафту марки Brent можуть зрости до $120 за барель до кінця червня 2022 року. Прискорити зростання цін на сировину може підвищений попит на бензин у поєднанні з обмеженими потужностями з переробки.

За оцінками JPMorgan Chase, подальше зростання нафти до $150 за барель майже повністю зупинить зростання світової економіки та призведе до зростання інфляції у світі до більш ніж 7%, що більш ніж утричі перевищує показник, на який орієнтується більшість Центробанків.

Подальше зростання цін на сировину також може уповільнити зростання світової економіки і навіть створити ризики рецесії в окремих країнах. На думку експерта Oxford Economics Приянки Кішор, швидке зростання нафтових цін, що продовжується, може підвищити ризик рецесії в деяких країнах, особливо якщо політика центробанків цих країн також помітно посилиться. За оцінками експерта, кожні додаткові $10 за барель нафти з’їдають близько 0,2 п.п. зростання світової економіки.

Сподіваюся, що це не та соломинка, яка ламає спину верблюду, 

— говорить Кішор.

Головний економіст Moody’s Analytics Марк Занді вважає, що зростання цін на нафту на кожні $10 за барель знижуватиме економічне зростання на 0,1 п.п. в наступному році.

2021 року, за оцінками МВФ, світовий ВВП зріс на 5,9%. МВФ прогнозує, що глобальне зростання економіки сповільниться у 2022 та 2023 роках до 4,4% та 3,8% відповідно.

В ЄС спрогнозували, коли знизяться ціни на газ

Ціни на газ у світі знизилися від рекордних рівнів, але залишаються високими. На європейському ринку газ та електроенергія торгуються на рекордно високих позначках, а значне здешевлення прогнозується лише у 2023 році, повідомляє OBOZREVATEL.

Ціна газу

Про це йдеться у зимовому економічному прогнозі Європейської комісії (ЄК). Після подорожчання електроенергії та газу в IV кварталі 2021 року (жовтень, листопад, грудень) очікується поступове зниження ціни на енергоносії, але, по прогнозу, вони залишаться на високому рівні.

У ЄС нещодавно оголосили про заходи, щоб допомогти пом’якшити ціни на електроенергію. Річний ГІСЦ (гармонізований індекс споживчих цін) за прогнозами, досягне 4,3% у 2022 році.

Зазначимо, ціна газу в Європі продовжує зростати. Станом на 12:33 (11 лютого) вартість палива становить $875 за 1 тис. куб. м (або 73,6 євро за МВт-год), свідчать дані біржі ICE Futures. Зазначимо, це майже вп’ятеро більше, ніж рік тому.

Російський «Газпром» ще з осені 2021-го скоротив постачання газу до Європи, чим спричинив енергокризу та зліт цін у регіоні. Газова криза багато в чому відбувається через те, що Росія хоче запустити скандальний трубопровід «Північний потік-2», оминаючи єврозаконодавство. Президент РФ Володимир Путін на засіданні уряду заявив, що як тільки Європа дасть «зелене світло» запуску, то ціни зміняться.

До речі, через заниження постачання газу до Європи з боку російського «Газпрому» країни почали закуповувати великі обсяги СПГ (скраплений природний газ). Так, у січні на СПГ припало аж 37% імпорту всього газу до єврорегіону. Зазначимо, це стільки ж, скільки постачає «Газпром» (у середньому).

У фізичному обсязі постачання зрідженого газу склало 11 млрд куб. м. Це новий історичний максимум (попередній був зафіксований в 2019-му – 9,1 млрд куб. м), повідомляють експерти Центру економічного прогнозування ДПБ.

Раніше повідомлялося, що Японія відправила частину своїх запасів газу до Європи на тлі стурбованості через перебої з поставками з Росії. Як заявив міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії Коїчі Хагіуда, кілька танкерів із СПГ вже прямують до єврорегіону. Це свідчить про те, що інтерес постачальників зберігається, незважаючи на певне зниження цін.

Допомога Японії Європі є прикладом того, як президент Байден і прем’єр-міністр Кісіда тісно співпрацюють з партнерами-однодумцями для стримування російської агресії проти України та відстоювання наших спільних цінностей,

– заявив посол США в Японії Рам Емануель. Про це повідомляє ABC News.

На Заході стурбовані тим, що Росія може обмежити постачання енергоносіїв. Це може статися у разі введення санкцій проти РФ, що пообіцяв зробити Захід у разі повномасштабного вторгнення до України.

Як повідомлялося раніше, DG Competition (генеральний директорат з конкуренції Європейської комісії) на початку 2022 року розпочав розгляд скарги «Нафтогазу» проти «Газпрому» і вже двічі звертався до української держкомпанії з уточненнями. «Нафтогаз» звернувся до ЄК зі скаргою на антиконкурентні дії російського концерну ще 22 грудня.

У викладеному документі йшлося, що домінуючий стан «Газпрому» є ключовою причиною рекордного подорожчання газу в єврорегіоні.

Чи може Європа обійтися без російського газу

Попри заяви європейських посадовців, взяти і відмовитись від російського газу ЄС не зможе ні в поточному, ні в наступному році. Це погана новина для України. Натомість хороша новина полягає в тому, що інфраструктурні проекти, які вже зараз перебувають на фінальних стадіях реалізації, можуть скоротити залежність Європи від російського газу на третину за рік, пише Depo ua.

Європа газ

Впродовж минулих місяців українці почули чимало підбадьорливих слів з боку ЄС, а Кремль наслухався чимало погроз стосовно «вбивчих», «руйнівних» та «небачених» санкцій.

Але на тлі цих дипломатичних словесних конструкцій вчорашня заява глави європейської дипломатії Жозепа Борреля помітно виділяється.

Ми готові на випадок невдачі дипломатії, і ми розглядаємо всі варіанти. Це включає підвищення нашої стійкості, в тому числі шляхом співпраці з такими партнерами, як США, Катар та Азербайджан, щодо питання постачання газу на випадок, якщо Росія вирішить скоротити або припинити поставки, — повідомив Боррель у своєму блозі

Ця заява прозвучала достатньо несподівано. В першу чергу тому, що, за інформацією Reuters, днями співробітники Держдепартаменту США та радник президента країни з питань глобальної енергобезпеки Амос Хокстайн провели конфіденційні переговори з представниками кількох міжнародних енергетичних компаній. Під час яких ненав’язливо цікавилися, чи можна було б компенсувати постачання російського газу до Європи у разі, якщо почнеться повномасштабний конфлікт. Результат цих переговорів був невтішний. Оскільки одномоментно взяти — і знайти спосіб постачати до Європи 170 мільярдів кубів, які наразі щорічно закуповуються у Росії, схоже, неможливо.

Якщо зважити на те, що регазифікований вантаж одного сучасного супертанкера — це трішки менше, ніж 100 мільйонів кубометрів, то для заміщення російського експорту потрібно 1800 заповнених танкерів. Звичайно, зараз у світі є близько 600 газовозів — але їх широко використовують, у першу чергу, в Азії. Другим лімітуючим фактором є недостатня кількість приймальних терміналів для отримання зрідженого газу в портах. Звичайно, зараз в ЄС будується близько півдесятка нових терміналів — зокрема, в Греції, Польщі, на Кіпрі, в Хорватії та Ірландії. Але, зважаючи на те, що потужність терміналів теж коливається в межах 5-10 мільярдів кубометрів на рік, перекрити російський експорт вони також не спроможні. Тим паче, що вступлять у стрій нові термінали не раніше середини поточного — початку наступного року.

Іще є свіжий газогін Baltic pipeline, по якому до Польщі щороку мало би прибувати 10 мільярдів кубів норвезького шельфового газу. Але і він погоди не зробить.

Звичайно, нещодавно танкери зі зрідженим газом із США помітно просадили ціни на блакитне паливо в Європі. Але тоді йшлося не про повну заміну російського газу, а про компенсацію перекритого Росією газогону Ямал-Європа, за допомогою чого Кремль намагався примусити Берлін негайно запустити «Північний потік-2». Але одна річ — перекрити 5-10% дефіциту, а інша — взяти на себе все постачання. І ніякі конфіденційні переговори з керівництвом Катару чи Азербайджану, успіхами в яких хваляться європейські посадовці, тут не допоможуть.

Втім, попри той сумний факт, що Європа без російського газу наразі обійтися не спроможна, вся історія висвітлює і один позитивний момент. Оскільки вищеперелічені інфраструктурні проекти є профінансованими, а більшість із них буде завершена до кінця цього року, то більш ніж ймовірним є скорочення споживання Європою російського газу на 25-35%. Себто якщо Росія відмовиться від агресії стосовно України — то до європейських терміналів цілком зможуть приходити і СПГ-танкери з російським газом, наповнювати які «Газпром» планує в Арктиці. Але у випадку, якщо «господар бензоколонки» надумає робити різкі рухи, заміна постачальника перестане бути чимось екстраординарним. Оскільки танкери пропонують далеко більшу гнучкість, ніж газогони.

А Україні, зважаючи на специфіку наших стосунків з Росією, і, ймовірно, скорий надлишок газу з терміналів та Baltic pipeline у Польщі, слід було б вживати конкретних кроків не тільки для купівлі російського газу у європейських компаній-посередників, але й адаптувати газову інфраструктуру до нової реальності.

Світові інвестиції в енергоперехід збільшилися на 27 %

Світові інвестиції в енергетичний перехід у 2021 році зросли на 27% порівняно з 2020 роком, сягнувши нового рекордного максимуму $755 млрд, повідомляє Інтерфакс-Україна.


Енергоперехід

Про це пише GreenDeal з посиланням на звіт Energy Transition Investment Trends 2022, який щороку готує аналітичний центр агентства Bloomberg – Bloomberg NEF.

Аналітики відзначають зростання глобальних інвестицій у таких напрямах, як відновлювані джерела енергії (ВДЕ), системи зберігання енергії, електромобільність, воднева енергетика, електроопалення, атомна енергетика та стійкі матеріали.

Водночас у сфері уловлювання та зберігання СО2 (CCS) було зафіксовано падіння припливу інвестиції за минулий рік, незважаючи на «значну кількість нових заявлених проєктів» за підсумками року.

Згідно зі звітом, глобальні інвестиції у ВДЕ, які охоплюють найбільшу частку сукупних інвестицій в енергоперехід, у 2021 році зросли на 6,5%, встановивши новий рекорд у $366 млрд.

У BloombergNEF також відзначають динамічне зростання світових інвестицій в електромобільність:

Електромобільність, що включає витрати на електромобілі та супутню інфраструктуру, стала другим за величиною сектором за припливом інвестицій ($273 млрд). На тлі різкого зростання обсягів продажу електромобілів у 2021 році цей сектор (інвестиції в нього – ІФ) зріс із шаленою швидкістю – на 77% 2021 року, а 2022-го він може обігнати ВДЕ у доларовому виразі (за обсягом інвестицій – ІФ), —

наголошується у звіті

Водночас інвестиції в проєкти, пов’язані з водневою енергетикою, стійкими матеріалами та CCS, аналітики оцінюють на рівні $24 млрд.

У звіті наголошується, що майже половина залучених інвестицій припадає на Азійсько-Тихоокеанський регіон ($368 млрд), де водночас спостерігається їхній найбільший приріст (+38%).

Країни Європи, Близького Сходу та Африки в 2021 році вклали у «зелений» перехід близько $236 млрд (+16%), тоді як країни Південної та Північної Америки – $150 млрд (+21%).

Серед країн-лідерів за обсягами інвестицій у світовий енергоперехід аналітики виділяють Китай ($266 млрд), США ($114 млрд) та країни-члени ЄС ($154 млрд).

Досягнення кліматичної нейтральності буде коштувати Україні 15 % ВВП до 2050 р

Загальні витрати на фізичні активи, необхідні Україні для забезпечення кліматичної нейтральності за сценарієм Net Zero 2050, становитимуть понад 15% від сукупного ВВП у період 2021-2050 років, пише Енергореформа з посиланням на Green Deal.

Енергоперехід


Така оцінка міститься у новому звіті McKinsey Global Institute – дослідному підрозділі консалтингової компанії McKinsey.

Згідно з документом, загалом сукупні капітальні витрати на фізичні активи з метою глобальної декарбонізації становитимуть $275 трлн, або 7,5% накопиченого світового ВВП до 2050 року.

За даними дослідження, яке охопило сектори, що продукують 85% загальних парникових викидів у 69 країнах, середньорічні витрати у світі на декарбонізацію мають зрости до $9,2 трлн порівняно з нинішніми $5,7 трлн.


Україна у звіті віднесена до групи країн, які здійснюють інтенсивну емісію. До неї також увійшли Бангладеш, Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, ПАР, Таїланд, Туреччина та В’єтнам. Ці країни, ймовірно, пристосуються до переходу головним чином за рахунок декарбонізації промислових процесів, розширення потужностей відновлюваної енергетики та допомоги фермерам у переході на низьковуглецеві методи чи відмови від сільського господарства.


Аналітики вважають, що більша частина витрат на забезпечення енергопереходу припаде на найбільші економіки світу – США, Китай, Євросоюз, Японію та Велику Британію, які до 2050 року витратять на декарбонізацію близько 6% свого сукупного ВВП.

В результаті енергопереходу зникнуть 187 млн робочих місць, пов’язаних із добуванням викопного палива та «брудними» виробництвами, проте з’являться 202 млн нових – у нейтральній економіці», –
цитується у звіті

McKinsey також зазначає, що «зелений» енергоперехід може сприяти виведенню з експлуатації деяких активів до закінчення терміну їхнього користування.

Наприклад, у сфері енергетики, за нашими оцінками, до 2050 року можуть виявитися бездіяльними активи обсягом близько $2,1 трлн, з яких 80% — вугільні ТЕС у таких країнах, як Китай та Індія, які є відносно новими (менше 15 років) та мають значно більший термін придатності, –

наголошується у звіті.

Україна за 2021 рік наростила видобуток вугілля на 2%

Згідно з даними Міненерго українські вуглевидобувні підприємства минулого року збільшили видобуток рядового вугілля на 2% (на 569,5 тисяч тонн) у порівнянні з 2020 роком – до 29 млн 387,6 тисячі тонн.

У 2021 році компаніями було видобуто 22 млн 153,4 тисячі тонн енергетичного вугілля та 7 млн 234,2 тисячі тонн коксівного вугілля.

Нарощення видобутку вугілля, зокрема вугледобувними підприємства, що входять до сфери управління Міненерго, у 1,9 раза (на 2 млн 574,3 тисячі тонн) – до 5 млн 446,3 тисячі тонн пов’язують багато у чому з поверненням з оренди ДТЕК активів ДП «Добропіллявугілля»

Вугледобувні шахти Донецької області минулого року забезпечили видобуток 11 млн 891,9 тисячі тонн вугілля (+5,7% порівнюючи з 2020 роком), Луганської – 257,6 тисячі тонн (+14,2%), Дніпропетровської – 16 млн 32,1 тисячі тонн (+0,2%), Львівської – 1 млн 181,6 тисячі тонн (-9,7%), Волинської – 24,4 тисячі тонн (-28,5%).

У грудні 2021 року видобуток рядового вугілля зріс на 5,8% (на 152,9 тисячі тонн) проти грудня 2020 року – до 2 млн 771,8 тисячі тонн.

Лідери країн ЄС не змогли дійти висновків на обговоренні високих цін на енергоресурси

Голова Європейської ради Шарль Мішель заявив, що лідери Європейського союзу провели ґрунтовне обговорення проблеми високих цін на енергетичні ресурси, однак через розбіжності не змогли сформулювати остаточну заяву на цю тему.

Під час пресконференції за підсумками саміту лідерів ЄС пан Мішель сказав, що було проведено тривале обговорення щодо енергетики. Ця тема є достатньо серйозною та має вплив на домогосподарства, купівельну спроможність і конкурентоспроможність європейського бізнесу.

У процесі обговорення було висловлено чимало думок, які розходяться, через це складно було досягти загальних пунктів щодо цієї теми. Тому Європейська рада ще повернеться до теми енергетики.

Обратный звонок