Укр

/

Eng
Вхід
Середні ціни нафтопродуктів на 18.10.2021, опт :  A-95 — 35 640 грн;  ДП — 29 790 грн;  Авто газ — 30 550 грн.    Роздрібні ціни 18.10.2021: A-95 — 29.95 грн;  ДП — 28.79 грнАвто газ — 17.77 грн.   

Україна на 14 % збільшила імпорт авіаційного палива за 9 місяців

За дев’ять місяців 2021 року в Україну імпортували 108,5 тис тонн авіаційного пального, що на 13,7 % більше за аналогічний період минулого року (95,4 тис тонн).

Поставки авіапального з Білорусі за січень-вересень 2021 року склали 49,5 тис тонн та збільшилися майже в 5 разів у порівнянні з відповідним періодом 2020 року, з Литви скоротилися до 40,2 тис тонн або на 18 %. Поставки морським шляхом склали 18,7 тис тонн, об’єми впали майже удвічі.

У вересні 2021 року імпорт авіаційного пального в Україну скоротився на 12 %, до 18,6 тис тонн в порівнянні з вереснем 2020 року (21,2 тис тонн).

Поставки пального з Литви в порівнянні з вереснем попереднього року збільшилися удвічі, до 8 тис тонн. З них 4,2 тис тонн авіапального було поставлено компанії «Амік Україна», 1,5 тис тонн  поставлено компанії «Глуско Україна», 0,9 тис тонн – «Сократ Україна», 0,8 тис тонн – «Авіа Ойл» та 0,5 тис тонн – «ОККО». З Білорусі у вересні  2021 року було поставлено 6,8 тис тонн авіапального. 4 тис тонн поставили компанії «Сокар Україна», а решту розділили між собою «Люкс Країна», «ОККО» та АНТК ім. Антонова.

Також у вересні цього року 3 тис тонн авіапального надійшло морем з Іспанії, а ще 900 тонн також морським шляхом з Греції.

За 9 місяців на УЕБ було реалізовано понад 100 тис тонн СУГ- огляд ринку

У вересні 2021 року АТ «Укргазвидобування» провело на Українській енергетичній біржі 9 аукціонів по продажу скрапленого газу загальним об’ємом 9 367 тонн вартістю 274,7 млн грн з ПДВ. Середньозважена ціна зросла на 1,04 % по відношенню до попереднього місяця і склала 29 326,41 грн/т. Відвантаження відбувалося з пунктів Тимофіївсько, Юліївського, Яблунівського ВПГ, Шебелинського ВПГКН і ТЦСК «Базилівщина».

За 9 місяців 2021 року на Українській енергетичній біржі було продано 100 054 тонн скрапленого газу загальною вартістю 2,41 млрд грн з ПДВ. Ціни коливалися в діапазоні 18311,33 – 29 329,41 грн/т з ПДВ. У вересні було зафіксовано найвищу ціну. Цього ж місяця в дрібному опті ціни коливалися в діапазоні 29 820 – 30 110 грн/т з ПДВ.

Для аналізу було вибрано 10 найбільших контрактів за вересень 2021 року на майданчику публічних закупівель. Реалізовано скрапленого газу 183,04 тис літрів на загальну суму 3,11 млн грн. з ПДВ. Найбільший контракт одержало ТОВ «НЄФТЕК СІТІ ОІЛ» на 73,35 тис л скрапленого газу по ціні 17,28 грн з ПДВ. Ціна коливалася в діапазоні 15,96 – 18,42 грн/л з ПДВ.

У вересні ціни скрапленого газу на АЗС України коливалися в межах 17,48 – 17,8 з ПДВ. Ціни з початку місяця в роздрібній торгівлі зросли на 1,83 %. На дату 30 вересня найвища середня ціна спостерігалася в Луганській області на рівні 18,50 грн/л з ПДВ, а найнижча в Київській області – 16,65 грн/л з ПДВ.

Зростання цін на ринку скрапленого газу продовжилося у вересні і в оптовому, і в роздрібному сегменті. Згідно прогнозів, ціна буде триматися на теперішньому рівні або зростати. Однією з причин зростання ціни є вплив сезонного фактору. В холодну пору року при перерахунку коефіцієнту густини тонни скрапленого газу відбувається зменшення кількості літрів.

Алжирська Sonatrach опублікувала ціни на зріджені гази на жовтень 2021 року. Вартість пропану складає $808/т, бутану відповідно $742/т. Вартість пропану в порівнянні з вереснем виросла на $168/т, а  бутану – на $72/т. Ціни компанії Sonatrach є індикатором для середземноморського ринку, звідки йдуть поставки зрідженого газу, в тому числі і в Україну.

Ціна газу в Європі на хабі TTF наблизилася до 1400$ за тис м.куб.

У вівторок (5 жовтня) на біржі ICE Futures ціна ф’ючерсу листопада на хабі TTF стабільно тримається вище 100 євро за МВт-год.

Торги на біржі розпочалися з 99 євро за Мвт-год, а останні операції здійснюються за 113-117 євро за МВт-год, що за поточним котируванням складає в середньому 1400 доларів за тисячу кубометрів. Крайній зафіксований підйом котирувань сьогодні склав 121 євро чи 1480 доларів за тисячу кубометрів.

Середнє вересневе значення контракту «на день наперед» на нідерландському газовому хабі TTF склало 759 доларів за одну тисячу кубометрів.

На сьогодні Європа в умовах загального дефіциту поставок газу змушена активно конкурувати за СПГ з преміальним ринком Азії.

Ціна газу для клієнтів ПОН в жовтні зросте до 16,56 грн/куб м

Вартість природного газу для клієнтів постачальника «останньої надії» (ПОН) в жовтні збільшиться майже в півтора рази, до 16,56 грн/куб м (з ПДВ та без доставки), тоді як у вересні ціна складала 12 грн/куб м. Інформація про зміну ціни з’явилася на сайті постачальника «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Побутові користувачі, які знаходяться на ПОН можуть подати заявку, щоб стати комерційними клієнтами «Газопостачальної компанії». По тарифу «фіксований» ціна газу буде складати 7,96 грн куб м (з ПДВ та без доставки) до травня 2022 року, зазначають у компанії.

ПОН «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» зобов’язана за 60 днів поставити газ споживачеві, якщо той залишився без постачальника. Ціна вираховується на основі середньоарифметичної ціни торгів на хабі NSG, які здійснювалися з 1 по 22 число попереднього місяця.

Компанія «Нафтогаз України» об’єднує найбільші газо- та нафтовидобувні підприємства України (100 % «Укрзагвидобування» та 50 % + 1 акція «Укрнафта»).  «Нафтогаз» є монополістом по зберіганню газу у сховищах (100 % «Укртрансгаз»), транспортуванню нафти трубопроводами в межах України (100 % «Укртранснафта»), також активно нарощує можливості для постачання газу побутовим споживачам.

Ціна газу в Європі зимою часом буде вищою ніж зараз, все буде залежати від погодних умов – RWE

Глава RWE Supply&Trading Андре Страке (Andree Stracke) вважає, що цією зимою ціна на газ в Європі буде вище, а ніж зараз, принаймні у певні періоди.

Причиною зростання ціни на газ в Європі пан Страке назвав дуже холодну та затяжну зиму, яка значно вичерпала запаси ресурсу зі сховищ.

«Наш рівень зберігання газу в Європі вище, ніж у середньому по регіону. Але ціновий сигнал для зберігання газу не такий сильний, тому що ціна на газ зараз вище, ніж ціна на грудень. Тобто, потрібно платити за зберігання газу замість створення вартості. Проте, ми вважаємо, що ціни на зиму будуть вище, ніж зараз, принаймні у певні дні. Тому ми продовжимо запасати газ в міру потреби», – сказав топ-менеджер у бесіді з «Інтерфаксом» у кулуарах конференції Gastech.

Андре Страке вважає, що перспектива зростання цін вище поточного рівня буде залежати від того, якою буде зима.

«Якщо зима буде нормальною, то газу буде достатньо. У разі теплої зими ціни значно знизяться. Якщо зима виявиться дуже холодною та затяжною, то ціни зростуть ще більше. І якщо одночасно буде високий попит з боку Азії, Європа буде конкурувати за СПГ. І як внаслідок, потрапимо у дуже нестабільне цінове середовище», – зазначив він.

«RWE має достатню кількість газу для своїх клієнтів. Крім того, ми активно займаємося торгівлею, у нас багато газу у сховищах, і ми постійно оптимізуємо наш газовий портфель. Відповідно, ми у змозі задовольнити всі потреби наших клієнтів до майбутньої зими», — підкреслив представник одного з найбільших гравців на європейському газовому ринку.

Газова гонка Європи та Азії продовжується, що враховувати про рості ринку під 2000%

Європейський газовий хаб TTF починаючи з травня 2020 року виріс майже на 2000% до історичного максимума, в той час як спотові ціни на СПГ (скраплений природний газ) в Азії виросла більше чим на 1000%.

Ця безпрецедентна «бича» гонка ціни, викликана комбінацією короткострокових факторів попиту та пропозиції в регіонах, які за декілька місяців одночасно посилили ріст ціни як європейському так і світовому ринку газу.

Ріст попиту та зменшення пропозиції на Європейському ринку газу через зменшення постачання з Росії та Норвегії сприяє постійному росту долі попиту на спотовий СПГ в Азії та більш тісному взаємозв’язку всього глобального ринку газу.  В результаті відбувається перехід учасників ринку до оптимізації портфеля постачання газу з урахуванням ліній ціни двох ринків Азії та Європи, гнучких контрактів.

Кличеві момент, які Україні потрібно враховувати:

1. Альтернативне постачання. Взаємозв’язок ринків формує глобальний ринок де не можна прив’язуватись до одного «безальтернативного постачальника» газу чи об’єму транзиту. Нові енергетичні переходи піднімають нову хвилю конкуренції за енергетичні ресурси. Ті регіони чи країн, які оптимізують постачання через пошук комбінації альтернативних постачальників мають шанс впливати на ціну енергетичних ресурсів континентів.

2. Транзитно-транспортна оптимізація. Українська ГТС вже конкурує за постачання газу в Європу та надання послуг зберігання газу разом з іншими напрямками постачання в Європу. На сьогодні вартість транзиту російського газу в Європу через нашу ГТС вище чим через альтернативні газопроводи, що повинно підштовхувати Україну до ринкової оптимізації умов та ціни постачання, зменшення технологічних втрат, розвитку геополітичних звязків.

3. Зберегти промисловість. Сьогодні ціни на газ роблять його «неспалювальний», що штовхає країни на швидкий перехід с газа на нафтові продукти чи вугілля. Швидкий перехід з одного палива на інший це гонка яку не можливо виграти, але це шанс збереження роботу промислових підприємств при аномальному рості ціни на один із енергоресурсів.

4. Страховий запас. Сховища газу грають ключову роль в ціноутворенні. Низькі запаси газу в підземних сховищах Європи та запас СПГ в Азії виступають рухаючою силою високих темпів закачування — відповідно росту попиту.

5. Крод від декарбонизації. Високі ціни на газ стають перешкодою до зменшення викидів CO2 по всьому світу, спостерігаєте зворотній перехід з газу на вугілля в США та Європі, в той же час Азіатські ринки переходять на вугілля та мазут.

6. TTF задає тон. Не варто привязувати нафту та вуглецеві продукти до росту ціни на газ, вони мають тісний взаємозв’язок між собою та інколи впливають на ціноутворення, але на даний момент здається, «за кермом» світового ринку газу TTF.

Українські ТЕС серед найбільших забруднювачів повітря у Європі

Згідно з даними досліджень аналітичної компанії Ember, Україна серед трійки країн, які очолюють список найбільших забруднювачів повітря від вугільних електростанцій в Європі. Як відомо, вугільні електростанції є серед рекордсменів по забрудненню повітря.

Країни Європи надають дані про викиди SO2, NOx та PM10 (зольний пил) кожною електростанцією згідно з вимогами регламенту про Європейський реєстр викидів і переміщення забруднювачів (E-PRTR regulation) та Директиви щодо паливних установок великої потужності.

Якщо дані про забруднення дивитися в розрізі країн, то видно, що за всіма трьома категоріями основних викидів (SO2, NOx та PM10) рейтинг очолюють Україна та Туреччина, а країни Західних Балкан йдуть слідом.

З поміж 30 вугільних електростанцій, які викидають найбільше оксидів сірки в атмосферу, 12 розташовані в Україні. Серед 30 рекордсменів по викидам PM10 у Європі 18 електростанцій знаходяться в Україні.

При цьому значна частка українських рекордсменів у європейських рейтингах забруднення знаходиться на балансі держави. Україна продовжує вливати у ці ТЕС кошти, які можна було б використати для інвестицій в сучасні методи генерації.

Пройшло вже 10 років з того часу, як Україна приєдналась до Договору про Енергетичне співтовариство.  Однак за цей час жодну з українських електростанцій, які були побудовані приблизно пів століття тому, ще не модернізували згідно з європейськими вимогами про викиди шкідливих речовин в атмосферу.

Хоча українська влада багато розповідає про наміри зменшити викиди в атмосферу найближчим часом, поки що суттєвих зрушень у цьому напрямку немає. Стан довкілля не цікавить владу.

Німеччина потрібно €240 млрд щороку щоб стати вуглецево-нейтральною до 2045 р — McKinsey

У своєму звіті «Net-Zero Germany» консалтингова компанія McKinsey повідомила, що Німеччина може перебудувати свою економіку до 2045 року, досягнувши вуглецевої нейтральності при чистих нульових витратах. В найближчі десять років буде зрозуміло чи зможе Німеччина досягнути цілі економічно доцільним способом. Для цього країні доведеться інвестувати 1 трлн євро у нову інфраструктуру та 5 трлн євро в модернізацію старої інфраструктури, або €240 млрд щороку (приблизно 7 ВВП Німеччини).

Економія, яку вдалося досягнути завдяки діям, направленим на боротьбу зі змінами клімату до 2045 року, може компенсувати витрати на декарбонізацію. Німеччина переживе одну з найбільш складних і важливих трансформацій в історії, яку вдасться провести лише при умові, що усі компанії Німеччини зроблять цю трансформацію частиною своєї бізнес-стратегії, зазначає Стефан Хельмке з McKinsey.

Для досягнення цілі Німеччині доведеться реформувати свій Закон по боротьбі зі змінами клімату, перебудувати економіку та частину суспільства. Наступний уряд країни після виборів визначить ключові дати перехідного періоду.

Інвестиції у нову інфраструктуру включають в себе установки відновлювальних джерел енергії, системи опалення, транспортні засоби.  У  компанії McKinsey вважають, що кожне п’яте робоче місце буде напряму  стикатися з переходом, тоді як загальна кількість робочих місць може збільшитися на шляху до кліматично нейтральної економіки.

У компанії відмічають, що необхідно зосередитися на п’яти секторах економіки з найвищими викидами:

  • Енергія. Потужність відновлювальних джерел енергії повинна бути доведена до 650 ГВт. Необхідно збільшити гнучкість енергосистеми за допомогою систем накопичення енергії та керування навантаженням.

  • Промисловість. Виробництво основних матеріалів необхідно декарбонізувати, приміром, за рахунок переходу на зелений водень і використовувати системи вловлювання СО2 та синтетичне паливо.

  • Транспорт. Необхідно забезпечити мобільність без викидів, використовуючи електромобілі або транспорт, що працює на водні. Кожен тиждень до 2030 року доведеться будувати близько 2000 зарядних пунктів для створення необхідної інфраструктури для електромобілів.

  • Нерухомість. Всі будівлі в Німеччині потребують утеплення та модернізації. Кожну будівлю необхідно обладнати або тепловими насосами або системами централізованого теплопостачання в залежності від умов.

  • Сільське господарство. Деякі технології вже тепер забезпечують суттєве скорочення викидів, наприклад анаеробні біогазові установки. Також необхідно запроваджувати нові технології, приміром для боротьби з викидами метану. Окрім цього необхідно заохочувати споживачів віддавати перевагу рослинній їжі, місцевим продуктам, а також мінімізувати відходи.

  • Фінанси. Хоча банки та інші установи напряму не здійснюють скільки-небудь значущих викидів, вони повинні зіграти ключову роль у формуванні оновленої економіки, застосовуючи «зелені» фінансові інструменти, які базуються на критеріях сталого розвитку та принципах ESG.

Варто зазначити, що керівник «Нафтогазу» Юрій Вітренко після візити концлера Німеччини Ангели Меркель зробив свою оцінку зеленого переходу — «Для повної заміни традиційних джерел енергії відновлюваними Україні потрібно близько 25 років та інвестиції на 100 млрд доларів».

«Газпром» в черговий раз відмовився від додаткової транзитної потужності через Україну

За підсумками аукціонів бронювання на жовтень «Газпром» не забронював додаткову транзитну потужність через Україну та викупив лише 1/3 транзитної потужності польської ділянки газопроводу «Ямал-Європа», в результаті чого в середині дня ціна фючерса контрактів жовтня індекса TTF на ICE Futures взлитіла до €75,3 за МВт або $912 за ТМК.

Результати аукціонів бронювання транзитної потужності через Україну та Польщу у дефіцитному 2021 року мають значний вплив як на ціну природного газу на спотовому ринку, так і на ціну акцій російського «Газпрому».

Сучасний європейський ринок газу значно лібералізувався, тому відбуваються відмови від довгострокових транзитних договорів. На заміну їм прийшло аукціонне бронювання, яке виключає зайві витрати з ціни газу, які йшли на додаткові бронювання потужності. Адже вантажовідправники можуть бронювати потужності, скільки та коли їм необхідно.

За наявними даними «Оператор ГТС України» 20 вересня запропонував під час аукціону транзитні потужності на жовтень в обсязі до 9,8 млн кубометрів на добу через газовимірювальну станцію «Суджа» і до 5,2 млн кубометрів на добу через «Сохранівка», проте вони так і залишилися незатребуваними.

При цьому у вересні «Газпром» бронював тільки 4,3% від запропонованої додаткової потужності, тобто 0,65 млн кубометрів на добу чи 19,5 млн кубометрів за весь місяць.

Варто відзначити, що у «Газпрому» на поточний рік діє довгострокове бронювання української потужності об’ємом 40 млрд кубометрів, що становить 109 млн кубометрів на добу.

Що стосується польської ділянки газопроводу «Ямал-Європа», то за підсумками сесії бронювання на GSA Platform російська корпорація забронювала на жовтень лише 31,4 млн кубометрів на добу із запропонованих 89 млн кубометрів на добу.

Довгостроковий договір між «Газпромом» та Польщею закінчився ще у 2020 році. Відтоді потужності польської ділянки розподіляються на основі аукціонного бронювання. Минулого газового року «Газпром» забронював потужності на річному аукціоні. Поки що компанія не бронює потужності ані на рік, ані на квартал, обходячись короткостроковими інструменти бронювання.

Goldman Sachs попереджає про ризик відключення європейської промисловості цієї зими

Згідно з прогнозами одного з найбільших у світі інвестиційних банків Goldman Sachs взимку можливі відключення електроенергії для європейської промисловості, особливо якщо морози погіршать і без того достатньо низькі запаси природного газу у регіоні, як повідомляє видання Bloomberg.

Аналітики Goldman, включаючи Саманту Дарт, зазначають, якщо зима у регіоні буде холодною, то Європі доведеться конкурувати з Азією за постачання зрідженого природного газу, що може призвести до ще більшого зростання і так високих цін. До того ж є вірогідність того, що зрідженого газу, який направляється до Європи може бути недостатньо для покриття малих запасів природного газу до кінця холодів, особливо якщо погода буде холодна як в Європі так і в Азії, вважають аналітики.

В аналітичній записці сказано, що у такій ситуації єдиним механізмом, який може врівноважити результати є подальше підвищення цін на газ та електроенергію в Європі, що відбиває необхідність скорочення попиту, зі скороченням попиту на електроенергію у промисловому секторі через відключення електроенергії.

Прогнозований банком Goldman Sachs Group сценарій посилює побоювання з приводу енергетичної кризи в Європі, оскільки економіка відновлюється після пандемії.

Щодня ціни на енергоносії б’ють нові рекорди. Запаси природного газу та вугілля за лічені тижні до початку опалювального сезону нижчі норми, цьому сприяють обмежене постачання газу з РФ, зниження видобутку у Північному морі та конкуренція з Азією за зріджений природний газ. До того ж пожежа, яка сталась у середу перекрила ключовий підводний кабель між Великобританією та Францією, що погіршило енергетичну кризу Великобританії.

Обратный звонок